БЛАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

вважається запозиченням з румунської мови;

рум. blánă «хутро, шуба» виводиться від болг. [бла́на] «вичинена шкура з вовною»;

форма чол. р. блан могла бути зумовлена впливом запозиченого з польської мови блам «хутро», але відповідне слово існувало і в чеській та словацькій мовах, пор. ч. ст. blána «шкіра, шкурка», blány «хутро», blanař «кушнір», слц. ст. blanár «тс.»;

усі цi форми пов’язані з [бла́на] «шибка», ч. blána «плівка, (заст.) пергамен»;

слц. blana «шкірка, плівка, оболонка», сx.-слц. [blaňar] «скляр», як і п. [błoniarz] «тс.», ч. blána «плівка, (заст.) пергамен», ст. blanař «кушнір», слц. blanár «тс.», слн. blána «оболонка, пергамен», відповідають укр. боло́на «оболонка»;

менш переконливе припущення (Richhardt 35) про запозичення з польської мови і асиміляційну зміну bło- в бла-;

розходження в семантиці наведених відповідників пояснюється тим, що в давнину вікна робили не з скла, а з прозорої шкіряної плівки, проолієного паперу тощо;

запозичення з словацької мови;

бр.блам «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. błam «шматок хутра» виводиться з н. Flámme, Flamm «тс.», що є продовженням свн. vlamene «тс.»;

пізніше на українському ґрунті міг мати місце взаємовплив між блам і запозиченим з румунської мови блан, бла́ня «хутряний одяг»;