БИЧОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бичо́к «бабець-головач, Cottus gobio L. (Gobio fluviatilis); пічкур, коблик, Gobio gobio L.; чіп, Aspro zingel L. Л--Г» (іхт.)
пор. також лат. bos «бик, віл; (Іхт.) бичок, риба родини камбалових»;
назва може бути калькою герм. (гот.) *kalba- «теля», застосування якого в функції назви риби припускається на підставі р. [колб] «бабець-головач», [колбь], п. kiełb «тс.» (пор. укр. ко́блик «тс.»), що можуть бути запозиченнями з готської мови (Трубачев ЭИРЯ ІІ 38);
назва зумовлена, очевидно, великими розмірами голови цих видів риби (пор. англ. bullhead «бабець-головач», букв/ «бичача голова») або, можливо, як і р. [ревя́к] «тс.», перебуває в зв’язку з характерним звуком, що його видає бабець-головач своїми зябрами (Leder 149);
пов’язане з бичок «молодий бик, теля»;
р. [бычо́к] «бабець-головач; йорж, Acerina сегnua L.; амурський бичок, Rhinogobius similis Gill.», бычки́ «Gobiidae», бр. [бычо́к] «бабець-головач», бычкі́ «Gobiidae»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
биче́шник
«рибалка, що ловить бички»
бички́
«невелика головата морська риба, Gobiidae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бычо́к «бабець-головач» | білоруська |
| *kalba- «теля» (гот.) | германські |
| bos «бик, віл; (Іхт.) бичок, риба родини камбалових» | латинська |
| kiełb «тс.» (пор. укр. ко́блик «тс.») | польська |
| колб «бабець-головач» | російська |
| ревя́к «тс.» | російська |
| бычо́к «бабець-головач; йорж, Acerina сегnua L.; амурський бичок, Rhinogobius similis Gill.» | російська |
| бычки́ «Gobiidae» | українська |
| бычкі́ «Gobiidae» | українська |
| також | ? |
| колбь | ? |
| бичок «молодий бик, теля» | ? |
бич «палиця, частина ціпа; частина сукновального товкача; батіг»
за походженням не має нічого спільного з бичува́ти «припрягати додаткового коня чи вола», бичі́вка «мотузка» і т. д., які з’явились у результаті позиційного звуження ненаголошсного е (з бечі́вка і под.);
р. болг. м. бич, бр. біч, др. бичь, п. bicz, ч. слц. вл. bič, нл. bic, схв. бȕч, слн. bíč, стсл. бичь;
псл. bіčь, похідне з суфіксом -čь від дієслова biti «бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бича́га
«велика палка»
бича́р
«бич»
бичвина
«тс.»
бичи́на
«палиця»
бичиня́
«пужално»
бичи́сько
«плетене пужално; довга лозина (до коней)»
бичівно́
бичо́к
«бич ціпа»
бичува́ти
«бити батогами»
бічу́к
«тс.»
бичка́р «піскар, коблик»
результат контамінації назв риби бичок «Gobius; Cottus» і піска́р «Gobio vulgáris»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бичок «Gobius; Cottus» | ? |
| піска́р «Gobio vulgáris» | ? |
ко́блик «пічкур (бичок), Gobio gobio» (іхт.)
може бути запозиченим з германських мов, зокрема пов’язаним з гот. *kalba- «теля» (пор. укр. бичо́к «пічкур»);
псл. *kъlbь «пічкур»;
можливо, споріднене з алб. kulp (-bi) «вид прісноводної риби»;
р. [колба́, колбь, кобль, ко́блик] «пічкур, бичок», бр. [коўб] «невелика річкова риба», п. kiełb (род. в. kiełbia) «тс.», слц. [kolbik] «пічкур», схв. [kolba] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́вбель
ко́вбень
«тс.»
ко́вблик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kulp (-bi) «вид прісноводної риби» (-bi) | албанська |
| коўб «невелика річкова риба» | білоруська |
| *kalba- «теля» (пор. укр. бичо́к «пічкур») | готська |
| kiełb «тс.» (род. в. kiełbia) | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>l̥bь «пічкур» | праслов’янська |
| колба́ | російська |
| колбь | російська |
| кобль | російська |
| ко́блик «пічкур, бичок» | російська |
| kolba «тс.» | сербохорватська |
| kolbik «пічкур» | словацька |
| бичо́к | українська |
би́чка «сережка, котик»
варіант з бе- є результатом закономірного для карпатських говорів переходу наголошеного и в e;
очевидно, результат перенесення колишньої в українських джерелах не засвідченої назви *бичка «овечка», спорідненої з слн. Bȋčіса «ягничка», bȋca «вівця», бȋс «баран» (пор. інші назви цього виду суцвіття: бара́нчик, ба́зька, багні́тка);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́чка
«верба з розпущеними сережками»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Bȋčіса «ягничка» | словенська |
| бе- | ? |
| бичка «овечка» | ? |
| bȋca «вівця» | ? |
| бȋс «баран» (пор. інші назви цього виду суцвіття: бара́нчик, ба́зька, багні́тка) | ? |
би́рка «сережка, котик; соснова шишка»
пор. інші аналогічні назви цього суцвіття: ко́тик, ба́зька, бара́нчик, би́чка тощо;
результат видозміни значення слова би́рка «вівця, ягня», викликаної зовнішньою подібністю пухнастих котиків на дереві до ягняти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інші | ? |
| ба́зька | ? |
| бара́нчик | ? |
| би́чка | ? |
| би́рка «вівця, ягня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України