БЕРЕСТЯНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

берестя́нка «пересмішник, Нірpolais icterina Vieill.» (орн.)

назва птаха зумовлена тим, що своє гніздо на дереві він маскує березовою корою;
пов’язане з берест «березова кора»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берест «березова кора» ?

бере́за (бот.)

псл. *bérža‹*berga «береза»;
споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;
утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);
первісне значення назви дерева – «світла, біла»;
зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;
менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;
припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhun «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;
р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берези́на́ «березняк; березові гілки»
бере́зина «березове дерево; березовий ліс»
березі́вка «зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)
бере́зі́вка «березова настоянка»
березнева́muu «покритий місцями березою»
бере́зни́к
березни́ця «березник»
березня́к «березовий сік»
березова́ті «березові»
бере́зові
березовни́к «березовий гай; вид узору на писанці»
бере́зто «тс.»
березтя́нка «березова земля; придатний для берези грунт»
бе́рест «березова кора»
берестяни «зроблений з бересту»
берестянка «кошик або коробка з березової кори»
підбере́зник
підберезо́вець «підберезник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
barâqu «тс.» аккадська
клас арабська
бяро́за білоруська
бряз «з білими плямами» болгарська
бреза́ болгарська
baraq «блискати» (про грозу) гебрайська
beorc давньоанглійська
birihha давньоверхньонімецька
bhūrjah «порода берези» давньоіндійська
береза давньоруська
*bherəg-/*bhrg- «береза» індоєвропейська
*bheregh- «високий, піднесений» індоєвропейська
fraxinus «ясен» латинська
bẽcrzs латиська
berzas литовська
бреза македонська
brjaza нижньолужицька
Bírke «тс.» нововерхньонімецька
Borke «кора» нововерхньонімецька
breză полабська
bгzоzа польська
*bérža‹*berga «береза» праслов’янська
*bergъ праслов’янська
berse прусська
берёза російська
b-r-h семітські
брёза сербохорватська
breza словацька
bréza словенська
брѣза старослов’янська
березу́на (кличка вівці) українська
бе́рег українська
вл українська
brěza українська
b-r-q хамітські
břiza чеська
bærz ?
bærzæ ?
*bhereg'- «блищати; світлий» ?
iє.*bhereg- ?
b-r-g: ?
bariha «яснішає» ?
barâhu «щось ясне» ?
barâḥu «сонце» ?
birqu «блискавка» ?
b-r-q ?
b-r-g «блискати» ?

бе́рест «в’яз, Ulmus L.» (бот.)

псл. *berstъ‹*berztъ, похідне від основи, яка зберігається в слові береза (‹*berza);
паралельне до двн. beraht «світлий, блискучий», гот. baírhts «тс.»;
не може бути категорично відкинуте і припущення (Moszyński PZJP 32–33) про псл. "berstъ як колишнє прикметникове означення до іменника ѵęzъ «в’я́з», утворене через проміжну форму *berd-to- від кореня іє. *bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) або від омонімічного кореня *bher«виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости);
пор. заперечення Славського (JP 33/5, 399);
р. бе́рест, бр. бе́раст, др. берестъ, п. brzost, ч. břest, слц. brest, болг. бряст, брест, м. брест, схв. брȇст брȕјест, слн. brést, стсл. брѣстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берести́на
берестни́к «берестовий гай»
берестня́к «тс.»
бересток
берестю́к «тс.»
берестя́нка «гриб, що росте на берестових пнях»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бе́раст білоруська
бряст болгарська
baírhts «тс.» готська
beraht «світлий, блискучий» давньоверхньонімецька
берестъ давньоруська
*bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) індоєвропейська
брест македонська
brzost польська
*berstъ‹*berztъ праслов’янська
berstъ «в’я́з» праслов’янська
бе́рест російська
брȇст брȕјест сербохорватська
brest словацька
brést словенська
брѣстъ старослов’янська
брест українська
břest чеська
береза (‹*berza) ?
*berd-to- ?
*bher «виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости) ?
заперечення Славського ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України