БЕРЕЗНЯК — ЕТИМОЛОГІЯ

бере́за (бот.)

псл. *bérža‹*berga «береза»;
споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;
утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);
первісне значення назви дерева – «світла, біла»;
зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;
менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;
припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhun «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;
р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берези́на́ «березняк; березові гілки»
бере́зина «березове дерево; березовий ліс»
березі́вка «зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)
бере́зі́вка «березова настоянка»
березнева́muu «покритий місцями березою»
бере́зни́к
березни́ця «березник»
березня́к «березовий сік»
березова́ті «березові»
бере́зові
березовни́к «березовий гай; вид узору на писанці»
бере́зто «тс.»
березтя́нка «березова земля; придатний для берези грунт»
бе́рест «березова кора»
берестяни «зроблений з бересту»
берестянка «кошик або коробка з березової кори»
підбере́зник
підберезо́вець «підберезник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
barâqu «тс.» аккадська
клас арабська
бяро́за білоруська
бряз «з білими плямами» болгарська
бреза́ болгарська
baraq «блискати» (про грозу) гебрайська
beorc давньоанглійська
birihha давньоверхньонімецька
bhūrjah «порода берези» давньоіндійська
береза давньоруська
*bherəg-/*bhrg- «береза» індоєвропейська
*bheregh- «високий, піднесений» індоєвропейська
fraxinus «ясен» латинська
bẽcrzs латиська
berzas литовська
бреза македонська
brjaza нижньолужицька
Bírke «тс.» нововерхньонімецька
Borke «кора» нововерхньонімецька
breză полабська
bгzоzа польська
*bérža‹*berga «береза» праслов’янська
*bergъ праслов’янська
berse прусська
берёза російська
b-r-h семітські
брёза сербохорватська
breza словацька
bréza словенська
брѣза старослов’янська
березу́на (кличка вівці) українська
бе́рег українська
вл українська
brěza українська
b-r-q хамітські
břiza чеська
bærz ?
bærzæ ?
*bhereg'- «блищати; світлий» ?
iє.*bhereg- ?
b-r-g: ?
bariha «яснішає» ?
barâhu «щось ясне» ?
barâḥu «сонце» ?
birqu «блискавка» ?
b-r-q ?
b-r-g «блискати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України