БЕРЕЗКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бере́зка «повій, Convolvulus arvensis L.; [повитиця. Cuscuta L.; гірчак повійковий, Polygonum convolvulus L. Mak; гірчак перечний, Polygonum hydropiper L. Mak; горошок бульбистий, Lathyrus tuberosus L. Mak; гадючник шестипслюстковий, Filipendula hexapetala L. Mak]» (бот.)

очевидно, результат зближення з основою бере́за, деетимологізованої давнішої назви, відбитої в р. [берлозга́] «гірчак повійковий», бр. бералёзка «тс.»;
ця назва може бути зіставлена з слн. [bȓlja] «дзиґа», схв. брљ «овеча вертячка», м. брл «тс.», ч. ст. brlooký «такий, що крутить очима в різні боки»;
у такому разі назви рослин зумовлюються їх витким характером;
менш переконлива спроба (Кравчук Белар. лексікал. і этым. 85) виведення назви бере́зка з *об-верезка;
р. берёзка «повій; [грушанка, Pyrola L.]», бр. бяро́зка «повій; [гірчак]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берестень «повій»
бері́зка «тс.; [повитиця; гірчак]»
бірузки «повій»
бсрєзчаний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бералёзка «тс.» білоруська
бяро́зка «повій; [гірчак]» білоруська
брл «тс.» македонська
берлозга́ «гірчак повійковий» російська
берёзка «повій; [грушанка, Pyrola L.]» російська
брљ «овеча вертячка» сербохорватська
bȓlja «дзиґа» словенська
brlooký «такий, що крутить очима в різні боки» чеська
бере́за ?
brlooký «такий, що крутить очима в різні боки» ?
бере́зка з ?
об-верезка ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України