БЕК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бек «пан, князь»
тур. ст. beg «намісник», споріднене з тур. bey «пан», аз. бәк, каз. кирг. узб. бек «пан», є, очевидно, давнім запозиченням з китайської мови;
запозичення з турецької мови;
р. бр. бек, п. beg, bek, beh, ч. слц. beg, м. бег, схв. бȅг;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бегъ
«пан у турків»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бәк | азербайджанська |
бек | білоруська |
бек «пан» | казахська |
бек «пан» | киргизька |
бег | македонська |
beg | польська |
bek | польська |
beh | польська |
бȅг | сербохорватська |
beg | словацька |
beg «намісник» | турецька |
bey «пан» | турецька |
бек «пан» | узбецька |
beg | чеська |
beg «намісник» | ? |
бек | ? |
бек «захисник» (спорт.)
англ. back «захисник» є результатом видозміни значення back «задній», спорідненого з псл. bokъ, укр. бік;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. м. бек, п. слц. bek, ч. bek, back, схв. бȅк, слн. bék;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
back «захисник» | англійська |
бек | білоруська |
бек | болгарська |
бек | македонська |
bek | польська |
bokъ | праслов’янська |
бек | російська |
бȅк | сербохорватська |
bek | словацька |
bék | словенська |
бік | українська |
bek | чеська |
back | чеська |
back «задній» | ? |
бе (вигук для вираження огиди)
загальнослов’янське утворення афективного характеру;
р. бя (вигук гидливості), бяка «бека», п. be, ч. bakaný, bekaný (дит.) «гидкий», [be’] «тс.», слц. baka «гидота», вл. bak «гидкий», слн. bàk (дит.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́ка
«гидота»
(дит.)
бецькати
«тс.»
бе́ця
«тс.»
бецяти
«какати»
(дит.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bak «гидкий» | верхньолужицька |
be | польська |
бя (вигук гидливості) | російська |
baka «гидота» | словацька |
bàk «тс.» (дит.) | словенська |
бяка «бека» | українська |
be' «тс.» | українська |
bakaný «гидкий» (дит.) | чеська |
bekaný «гидкий» (дит.) | чеська |
бе́йкатися «волочитися»
можливо, похідне від дит. бе́ка «бруд»;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́катися
«тс.»
забейкувати
«задрипувати»
оббе́йкувати
підбе́йкувати
«тс.»
убе́йкатися
«забруднитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бе́ка «бруд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України