БАБАН — ЕТИМОЛОГІЯ

бабе́ць «бичок, головач, Cottus gobio» (іхт.)

очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину);
пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129);
п. [babec] «тс.», болг. бабо́й, бобо́й, баба́н, ба́бушка (назви риб), схв. бȁбица «вид риби», бàбак «тс.; окунь», бȁба «вид риби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баб'ю́к «тс.»
ба́бик
ба́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабо́й болгарська
бобо́й болгарська
баба́н болгарська
ба́бушка (назви риб) болгарська
Kaulkopf «надуватися, розбухати, бути кулястим» (дослівно «куляста голова») німецька
babka «сонечко» польська
babec «тс.» польська
bab- праслов’янська
bàburica «сонечко» сербохорватська
bȁbica «стонога» сербохорватська
bábura «тс.; великий м’ясистий перець» сербохорватська
бȁбица «вид риби» сербохорватська
бàбак «тс.; окунь» сербохорватська
бȁба «вид риби» сербохорватська
ба́ба «стара жінка» українська
ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» українська

баба́на «стара вівця»

запозичення з румунської (молдавської) мови;
рум. babánă, молд. баба́нэ «тс.» є похідним від рум. bábǎ, молд. ба́бэ «стара жінка, баба»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баба́нэ «тс.» молдавська
ба́бэ «стара жінка, баба» молдавська
babánă румунська
bábǎ румунська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України