БАБАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
баба́к «Marmota bobac; Arctomys bobac; ледар» (зоол.)
спроби пов’язати з кар. baidbax, baibax «поганий», тур.-перс. bedbaht «нещасна людина» (Фасмер І 107; Zajączkowski JP 19, 37; Преобр. І 12), ккалп. балпак «коротконогий», каз. тат. байпак «панчохи вовняні» (Дмитриев 563) або з тур. bai böjük «великуватий» (Mikl. TEl. Nachtr. I 9) позбавлені підстав;
пор. тат. башк. каз. байбак «Marmota»;
запозичення з тюркських мов;
р. байба́к, [баба́к], бр. байба́к, п. [bajbak] «ледар», bobak «тс.; (зоол.) Arctomys bobac»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабако́вина
«купа землі, нарита байбаком»
бабача́
бабачи́ння
«тс.»
байба́к
байба́цтво
«егоїстична замкнутість»
боба́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
байбак «Marmota» | башкирська |
байба́к | білоруська |
байпак «панчохи вовняні» | казахська |
байбак «Marmota» | казахська |
baidbax | караїмська |
baibax «поганий» | караїмська |
балпак «коротконогий» | каракалпакська |
bajbak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» | польська |
bobak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» | польська |
байба́к | російська |
байпак «панчохи вовняні» | татарська |
байбак «Marmota» | татарська |
bai böjük «великуватий» | турецька |
баба́к | українська |
bedbaht «нещасна людина» | ? |
баба́йка «велике весло»
очевидно, походить від ба́ба з переносним значенням «чурбак» і под. (Преобр. І 10);
можна припустити також зв’язок з формою [бабо́й] «дерев’яний виступ у човні» (Кравчук ВЯ 1968/4, 124);
р. [баба́йка] «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет», схв. ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баба́їти
«гребти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
баба́йка «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет» | російська |
ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі» | сербохорватська |
ба́ба «чурбак» | українська |
бабо́й «дерев’яний виступ у човні» | українська |
ба́бка (вид комахи)
вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6);
на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху;
можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);
р. ба́бочка «метелик», [ба́ба] «тс.», [ба́бка] (назва різних видів комах), п. [baba] «сонечко», [babka] «тс.», ч. babka «хрущ», слц. bábka «лялечка», babočka «кропив’янка», вл. babka «бджола», болг. [ба́бушка] «лялечка, зародок метелика», схв. [бȁба] «стара бджола», ба́бак «сонечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́бич
«самець бабки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́бушка «лялечка, зародок метелика» | болгарська |
babka «бджола» | верхньолужицька |
baba «сонечко» | польська |
babka «тс.» | польська |
bab- «надуватись, розбухати» | праслов’янська |
ба́бочка «метелик» | російська |
ба́ба «тс.» | російська |
ба́бка (назва різних видів комах) | російська |
бȁба «стара бджола» | сербохорватська |
ба́бак «сонечко» | сербохорватська |
bábka «лялечка»«кропив’янка» | словацька |
babočka «лялечка»«кропив’янка» | словацька |
ба́ба «відьма, чарівниця» | українська |
babka «хрущ» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України