АРХИП — ЕТИМОЛОГІЯ
Архи́п
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀρχίππος (букв. «старший конюх») складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший», пов’язаного з ἀρχαĩος «старий», і ἵππος «кінь», спорідненого з дінд. ásva, лат. equus «тс.», лит. ešva «кобила» (від. іє. *ekuos «кінь»), можливо, пов’язаного також з лат. aqua «вода», гот. aƕa «тс.» як первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є»);
р. болг. Архи́п, бр. Архи́п, п. Archipp, ч. Archip, стсл. Архипъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Архіппъ
«начальникъ коній, конюшїй, або княжя, або преложоны(й) на(д) ко(н)ми»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Архи́п | білоруська |
| Архи́п | болгарська |
| aƕa «тс.» | готська |
| Ἀρχίππος складається з префікса ἀρχι- із значенням «головний, старший» (букв. «старший конюх») | грецька |
| ásva | давньоіндійська |
| equus «тс.» | латинська |
| aqua «вода» | латинська |
| ešva «кобила» (від. іє. *e$k$uos «кінь») | литовська |
| Archipp | польська |
| Архи́п | російська |
| Архипъ | старослов’янська |
| Archip | чеська |
| ἀρχαĩος «старий» | ? |
| ἵππος «кінь» | ? |
| первісним «(божественна) кобила» (пор. також хет. e-ku-uz-zi «п’є») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України