АРСЕНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

засвоєне через польську мову з латинської;

лат. arsenicum походить від гр. ἀρσενικόv, запозиченого з середньоперської мови;

сперс. *zarnīk «золотий, золотистий» зв’язане з гебр. zarnīkh, сір. zarnīkā «миш’як»;

р. заст. арсе́ник, п. arsen «миш’як», arszenik «триокис миш’яку», ч. слц. слн. arzén, вл. arsen, болг. арсе́н, арсе́ник, м. арсен, схв. àрсēн, арсèнūк;

через посередництво старослов’янської мови запозичено з грецької;

гр. Ἀρσένιος утворене від прикметника ἄρσην (ἄρρην) «чоловічий, мужній, змужнілий, дужий, сильний», іон. ἔρσην «тс.», спорідненого з дперс. aršan «чоловік, самець», дінд. ṛśa-bha «віл, бугай»;

р. Арсе́ний, бр. Арсе́н, Арсе́нь, др. Арсений, п. Arseniusz, болг. Арсе́ни(й), схв. Àрсеније, стсл. Арсении;

засвоєне через польську (чеську) та російську мови з італійської спочатку в значенні «місце, де переховуються кораблі»;

іт. arsenale походить від ар. dār aṣ ṣinā’a «воєнна фабрика, судноверф» (dar «будівля, приміщення», aṣ (‹al) – артикль і ṣinā᾿a «виробництво, індустрія»);

р. бр. болг. м. арсена́л, п. arsenał, ч. слц. слн. arzenál, вл. arsenal, схв. арсèнāл;