АНДРОНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
Андро́ник
через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Ἀνδρόνικος утворено з основ іменників ἀνήρ «чоловік, муж» (род. в. мн. ἀνδρ;ν) і νῑκη «перемога», можливо, спорідненого з псл. nicь, укр. ниць;
буквальне значення імені – «переможець мужів»;
р. Андро́ник, бр. Андро́н, др. Андроникъ, п. Androny, ч. слц. Andronik, болг. Андро́н, Андрони́к, стсл. Анъдроникъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Андро́н
Андро́нікъ
«мужепобѣдительныи...»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Андро́н | білоруська |
| Андро́н | болгарська |
| Ἀνδρόνικος утворено з основ іменників ἀνήρ «чоловік, муж» (род. в. мн. ἀνδρ;ν) | грецька |
| Андроникъ | давньоруська |
| Androny | польська |
| nicь | праслов’янська |
| Andronik | словацька |
| Анъдроникъ | старослов’янська |
| ниць | українська |
| Андрони́к | українська |
| Andronik | чеська |
| νῑκη «перемога» | ? |
| Андро́ник | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України