АДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

Аделаї́да

запозичення з французької (або німецької) мови;
фр. Adélaïde (звідки нім. Adelaide) походить від нім. Adelheid, утвореного з двн. adol (нвн. Adel) «(благородний) рід, родина, походження», спорідненого з дангл. æðelu «тс.», дісл. aðal «природа, властивість, істота», тох. atäl «чоловік», і двн. heit «істота, властивість, стан», спорідненого з двн. hēd «стан, звання», дангл. hād (hǣd) «честь, звання», дісл. heiðr «тс.», гот. haidus «вид, спосіб», дінд. kētuḥ «світлість, світло, образ»;
р. Аделаи́да, бр. Адэлаі́да, п. Adela, ч. слц. Adelaida;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Аде́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Адэлаі́да білоруська
haidus «вид, спосіб» готська
æðelu «тс.» давньоанглійська
hād «честь, звання» (hǣd) давньоанглійська
adol «(благородний) рід, родина, походження» (нвн. Adel) давньоверхньонімецька
heit «істота, властивість, стан» давньоверхньонімецька
hēd «стан, звання» давньоверхньонімецька
kētuḥ «світлість, світло, образ» давньоіндійська
aðal «природа, властивість, істота» давньоісландська
heiðr «тс.» давньоісландська
Adelheid німецька
Adela польська
Аделаи́да російська
Adelaida словацька
Adélaïde (звідки нім. Adelaide) французька
Adelaida чеська
atäl «чоловік» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України