АДАМІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Ада́м
через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδάμ) запозичено з гебрайської;
гебр. Ādām утворено від іменника ādām «людина», спорідненого з ар. ādamí «людська істота, людина», ак. ādmu «дитина»;
можливий також зв’язок з гебр. ādam «бути червоним» або з гебр. adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля»);
р. бр. болг. Ада́м, др. Адамъ, п. ч. слц. нл. Adam, вл. Hadam, схв. Àдам, слн. Adam, стсл. Адамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ада́мъ
«ч(е)л(овѣ)къ, або земскіи, рудый»
(1627)
Ода́м
Яда́м
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ādmu «дитина» | аккадська |
| ādamí «людська істота, людина» | арабська |
| Ада́м | білоруська |
| Ада́м | болгарська |
| Hadam | верхньолужицька |
| Ādām утворено від іменника ādām «людина» | гебрайська |
| ādam «бути червоним» | гебрайська |
| adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля») | гебрайська |
| Адамъ | давньоруська |
| Adam | нижньолужицька |
| Adam | польська |
| Ада́м | російська |
| Àдам | сербохорватська |
| Adam | словацька |
| Adam | словенська |
| Адамъ | старослов’янська |
| Adam | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України