АГЛАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

Агла́я

запозичення з грецької мови;
гр. Ἀγλαΐη, дор. Ἀγλαΐα (чол. р. Ἀγλαιος), утворено на основі іменника ἀγλαΐη (ἀγλαΐα) «блиск, краса», що походить від прикметника ἀγλαός «ясний, чудовий», пов’язаного з іменником γαλήνη «штиль, спокій, ясність» і з дієсловом γελάω «сміюсь, сяю», спорідненими з вірм. całr «регіт»;
форма Аглаї́да зводиться до гр. ἀγλαός «ясний» і εἲδος «вигляд»;
р. Агла́я, Аглаи́да, бр. Агла́я, Аглаї́да, болг. Агла́е, Аглаи́, Агла́я, Аглаи́да, стсл. Аглаии (чол. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

Аглаїд́а
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Агла́я білоруська
Агла́е болгарська
całr «регіт» вірменська
Ἀγλαΐη грецька
ἀγλαός «ясний» грецька
Ἀγλαΐα (чол. р. Ἀγλαιος) дорійський
Агла́я російська
Аглаии (чол. р.) старослов’янська
Аглаи́да українська
Аглаї́да українська
Аглаи́ українська
Агла́я українська
Аглаи́да українська
ἀγλαός «ясний, чудовий» ?
γαλήνη «штиль, спокій, ясність» ?
γελάω «сміюсь, сяю» ?
Аглаї́да ?
εἲδος «вигляд» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України