АГЛАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
Агла́я
запозичення з грецької мови;
гр. Ἀγλαΐη, дор. Ἀγλαΐα (чол. р. Ἀγλαιος), утворено на основі іменника ἀγλαΐη (ἀγλαΐα) «блиск, краса», що походить від прикметника ἀγλαός «ясний, чудовий», пов’язаного з іменником γαλήνη «штиль, спокій, ясність» і з дієсловом γελάω «сміюсь, сяю», спорідненими з вірм. całr «регіт»;
форма Аглаї́да зводиться до гр. ἀγλαός «ясний» і εἲδος «вигляд»;
р. Агла́я, Аглаи́да, бр. Агла́я, Аглаї́да, болг. Агла́е, Аглаи́, Агла́я, Аглаи́да, стсл. Аглаии (чол. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
Аглаїд́а
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Агла́я | білоруська |
Агла́е | болгарська |
całr «регіт» | вірменська |
Ἀγλαΐη | грецька |
ἀγλαός «ясний» | грецька |
Ἀγλαΐα (чол. р. Ἀγλαιος) | дорійський |
Агла́я | російська |
Аглаии (чол. р.) | старослов’янська |
Аглаи́да | українська |
Аглаї́да | українська |
Аглаи́ | українська |
Агла́я | українська |
Аглаи́да | українська |
ἀγλαός «ясний, чудовий» | ? |
γαλήνη «штиль, спокій, ясність» | ? |
γελάω «сміюсь, сяю» | ? |
Аглаї́да | ? |
εἲδος «вигляд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України