АВЕРКІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Ове́ркій (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀβέρκιος, можливо, походить від лат. Abercius, яке виводиться від дієслова āverto «відвертаю, відхиляю; жену», префіксального похідного від verto «повертаю, обертаю», спорідненого з псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. Аве́ркий, Аверья́н, бр. Аве́ркій, болг. Аве́ркий, стсл. Авєркий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Авер'я́н
Аве́ркій
Аве́ркій
«дръзновенъ»
(1627)
Овер'я́н
Оверкичъ
(особове ім’я 1438)
Ове́рко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Аве́ркій | білоруська |
| Аве́ркий | болгарська |
| Ἀβέρκιος | грецька |
| Abercius | латинська |
| *v | праслов’янська |
| Аве́ркий | російська |
| Авєркий | старослов’янська |
| верті́ти | українська |
| Аверья́н | українська |
| āverto «відвертаю, відхиляю; жену» | ? |
| verto «повертаю, обертаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України