ІСТРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́стря
псл. *ostrьje, похідне від ostrъ «гострий»;
протетичне в виникло в результаті подовження о після занепаду слабкого ь в наступному складі;
р. остриё, бр. вастрыё, др. острие, п. ostrze, ч. ostří, слц. ostrie, болг. острие́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істро́
«вістря»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вастрыё | білоруська |
| острие́ | болгарська |
| острие | давньоруська |
| ostrze | польська |
| *ostrьje | праслов’янська |
| остриё | російська |
| ostrie | словацька |
| ostří | чеська |
| ostrъ «гострий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України