ІСААКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
Іса́к
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ἰσαάκ, як і лат. Isaac, походить від гебр. iḥāq букв. «вона засміялася» (йдеться про дружину біблійного патріарха Авраама Сарру, якій напророкували народження сина);
р. Исаа́к, Иса́к, бр. Іса́к, др. Исакий, Исакъ, п. Izaak, ч. Isak, ст. Isák, Izák, слц. Izák, вл. Izak, болг. Исаа́к, Исаа́кий, Иса́к, Иса́ки, Иса́кия, м. Исак, схв. сак, слн. Izak, стсл. Иса(а)къ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ісаа́к
Ісаакъ
«радость, смѣхъ»
Ісакій
«равно врачъ»
(1627)
Са́кій
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Іса́к | білоруська |
Исаа́к | болгарська |
Исаа́кий | болгарська |
Иса́к | болгарська |
Иса́ки | болгарська |
Иса́кия | болгарська |
Izak | верхньолужицька |
i̯ṣḥāq | гебрайська |
Ἰσαάκ | грецька |
Исакий | давньоруська |
Исакъ | давньоруська |
Isaac | латинська |
Исак | македонська |
Izaak | польська |
Исаа́к | російська |
Иса́к | російська |
Ùсāк | сербохорватська |
Izák | словацька |
Izak | словенська |
Иса(а)къ | старослов’янська |
Isak | чеська |
Isák | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України