ІРХА — ЕТИМОЛОГІЯ

р. [и́рга, и́рκа] «замша, дублена овеча чи козяча шкіра», бр. і́рха «хутряна облямівка», п. ircha «вид замші», ст. irzcha, jirzcha, giercha, ч. jiгсһа, слц. ircha, jercha, вл. jěrcha, jircha, схв. ѝpa, ȕpa, ст. ѝpxa, ȕpxa, слн. írh, írha, jérha, jérh, jérih «тс.»;

запозичено через посередництво польської мови з німецької;

свн. irch, irh, ereh, erich, двн. irah «козел; козлина шкіра; тонко вичинена шкіра» походить від лат. hircus, ircus «козел», очевидно, пов’язаного з ēr (‹hēr) «їжак» і спорідненого з гр. χήρ «тс.», χορος «свиня», вірм. jar «кінська грива»;

непереконливо пов’язується (Holub–Kop. 154) з свн. hirsch «олень»;

;