ІЗВОР — ЕТИМОЛОГІЯ
звір «яр, западина, видолинок»
псл. iz-vоrъ, пов’язане з vьrěti «кипіти, вирувати; бити джерелом»;
п. zwór «гірська ущелина», болг. и́звор «місце витоку води», м. извор «джерело, витік річки», схв. ѝзвор «джерело, струмок», слн. izvír;
Фонетичні та словотвірні варіанти
звори́на
«притока»
ізві́р
«тс.; гірська річка в ущелині Дз SOr 17/3; скупчення кількох сильних джерел води на поверхні землі Me»
ізво́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| и́звор «місце витоку води» | болгарська |
| извор «джерело, витік річки» | македонська |
| zwór «гірська ущелина» | польська |
| iz-vоrъ | праслов’янська |
| vьrěti «кипіти, вирувати; бити джерелом» | праслов’янська |
| ѝзвор «джерело, струмок» | сербохорватська |
| izvír | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України