ЄВСЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Овсі́й (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької мови;
гр. Εὐσέβιος пов’язане з прикметником Εὐσεβής «благочестивий», утвореним з основ прикметника ἐύς «добрий» та іменника σέβας «сором; подив; пошана», пов’язаного з дієсловом σέβομαιι «соромлюся, виявляю пошану», можливо, спорідненим з дінд. tyajati «покидає, залишає»;
р. Евсе́вий, Евсе́й, бр. Яўсе́й, Яўсе́вій, Аусе́й, п. Euzebiusz, ч. Eusebius, слц. Eusébius, болг. Евсе́вий, м. Евсевие, схв. Jeвсевиjе, Euzebije, слн. Evzebij;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Евсеи (1430)
Еусе́віи «бл(а)гочести́въ» (1627)
Євсе́вій
Євсе́й
Се́ва
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Яўсе́й білоруська
Евсе́вий болгарська
Εὐσέβιος пов'язане з прикметником Εὐσεβής «благочестивий» грецька
tyajati «покидає, залишає» давньоіндійська
Евсевие македонська
Euzebiusz польська
Евсе́вий російська
Jeвсевиjе сербохорватська
Eusébius словацька
Evzebij словенська
Евсе́й українська
Яўсе́вій українська
Аусе́й українська
Eusebius чеська
ἐύς «добрий» ?
σέβας «сором; подив; пошана» ?
σέβομαιι «соромлюся, виявляю пошану» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України