ЄВГЕНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Євге́н

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Εὐγένης, Εὐγένιος (чол. р.), Εὐγενία (жін. р.) походять від прикметника εὐγενής «благородний», складеного з основ прикметника ἐύς «добрий» і іменника γένος «рід, покоління; порода»;
р. болг. Евге́ний, Евге́ния, бр. Яўге́н, Яўге́ній, Яўге́нія, п. Eugeniusz, Eugenia, ч. Eugen, Evžén, Eugenie, Evženie, слц. Eugen, Eugénia, схв. Еуген, Еуге́ниј(е), Јевħèније, Еугèнија, Јевħèнијa, слн. Evgen, Evgenija, стсл. Євгеnии, Євгеnъ, Євгenигa;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Evге́ній «бл(а)горо́денъ» (1627)
Ге́нія
Еѵге́ніа «благоро́дная» (1627)
Євге́ній
Євге́нія
Єня
Ї́вга
Івген
Ївген
Йога́нія
Юге́ній
Юги́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Яўге́н білоруська
Евге́ний болгарська
Εὐγένης грецька
Eugeniusz польська
Евге́ний російська
Еуген сербохорватська
Eugen словацька
Evgen словенська
Євгеnии старослов’янська
Евге́ния українська
Яўге́ній українська
Яўге́нія українська
Еуге́ниј (е) українська
Јевħèније українська
Еугèнија українська
Јевħèнијa українська
Eugen чеська
Εὐγένιος (чол. р.) ?
εὐγενής «благородний» ?
ἐύς «добрий» ?
γένος «рід, покоління; порода» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України