ЄВГЕНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Євге́н
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Εὐγένης, Εὐγένιος (чол. р.), Εὐγενία (жін. р.) походять від прикметника εὐγενής «благородний», складеного з основ прикметника ἐύς «добрий» і іменника γένος «рід, покоління; порода»;
р. болг. Евге́ний, Евге́ния, бр. Яўге́н, Яўге́ній, Яўге́нія, п. Eugeniusz, Eugenia, ч. Eugen, Evžén, Eugenie, Evženie, слц. Eugen, Eugénia, схв. Еуген, Еуге́ниј(е), Јевħèније, Еугèнија, Јевħèнијa, слн. Evgen, Evgenija, стсл. Євгеnии, Євгеnъ, Євгenигa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Evге́ній
«бл(а)горо́денъ»
(1627)
Ге́нія
Еѵге́ніа
«благоро́дная»
(1627)
Євге́ній
Євге́нія
Єня
Ї́вга
Івген
Ївген
Йога́нія
Юге́ній
Юги́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Яўге́н | білоруська |
Евге́ний | болгарська |
Εὐγένης | грецька |
Eugeniusz | польська |
Евге́ний | російська |
Еуген | сербохорватська |
Eugen | словацька |
Evgen | словенська |
Євгеnии | старослов’янська |
Евге́ния | українська |
Яўге́ній | українська |
Яўге́нія | українська |
Еуге́ниј (е) | українська |
Јевħèније | українська |
Еугèнија | українська |
Јевħèнијa | українська |
Eugen | чеська |
Εὐγένιος (чол. р.) | ? |
εὐγενής «благородний» | ? |
ἐύς «добрий» | ? |
γένος «рід, покоління; порода» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України