ZICKE — ЕТИМОЛОГІЯ
цеге́я «вовна вівці мішаної породи від шпанської і простої»
похідне утворення від н. Ziege «коза», пов’язаного з свн. zige, двн. ziga, н. [Zicke] «тс.», свн. zickelīn «коза, вівця», двн. zicchī, zickīn, дангл. ticcen, шв. [ticka] «тс.», спорідненими з вірм. tik‘ «бурдюк із козячої шкури»;
іє. *digh-, *dik- «коза»;
р. циге́йка, бр. цыге́йка, п. cygejka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циге́йка
«хутро із шкур овець цигайської породи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыге́йка | білоруська |
| tik' «бурдюк із козячої шкури» | вірменська |
| ticcen | давньоанглійська |
| ziga | давньоверхньонімецька |
| zicchī | давньоверхньонімецька |
| *digh- | індоєвропейська |
| Ziege «коза» | німецька |
| Zicke «тс.» | німецька |
| cygejka «тс.» | польська |
| циге́йка | російська |
| zige | середньоверхньнімецька |
| zickelīn «коза, вівця» | середньоверхньнімецька |
| ticka «тс.» | шведська |
| zickīn | ? |
| *dik- «коза» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України