ZEICHEN — ЕТИМОЛОГІЯ

цейхува́ти «ставити печатку; калібрувати, таврувати»

запозичене з німецької мови, можливо, через посередництво західнослов’янських;
н. Zeichen «знак»;
п. cechować «значити, маркувати, таврувати; характеризувати», ч. cejchovati «маркувати, таврувати», слц. cajchovat’ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Zeichen «знак» німецька
cechować «значити, маркувати, таврувати; характеризувати» польська
cajchovat' «тс.» словацька
cejchovati «маркувати, таврувати» чеська

ціха́ «риса, знак»

запозичення з польської мови;
п. cecha «ознака, прикмета, риса; тавро, марка», можливо, через ч. cejch «тавро» зводиться до н. Zeichen «знак, ознака», спорідненого з двн. zeihhan, дфриз. tēken «тс.», дісл. teikn «знак (зодіаку); ознака, прикмета», днн. tēkan «тс.», дангл. tācеn «знак; прикмета», англ. token «тс.», що походять з іє. *deik῀- «показувати, виявляти», з яким пов’язані також дінд. diśáti «показує», гр. δείϰνυμι «показую, вказую, виявляю», δειϰνύω «тс.», лат. dīсо «говорю, кажу; називаю»;
слц. ciacha «знак», вл. cejch «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цех «тс.»
це́ха «значок, присвоєний якомусь цехові або товариству»
це́шка «цеха; знак виклику до суду»
ціхува́ти «значити, позначати; характеризувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
token «тс.» англійська
cejch «тс.» верхньолужицька
δείϰνυμι «показую, вказую, виявляю» грецька
tācеn «знак; прикмета» давньоанглійська
zeihhan давньоверхньонімецька
diśáti «показує» давньоіндійська
teikn «знак (зодіаку); ознака, прикмета» давньоісландська
tēkan «тс.» давньонижньонімецька
tēken «тс.» давньофризька
*deik῀- «показувати, виявляти» індоєвропейська
dīсо «говорю, кажу; називаю» латинська
Zeichen «знак, ознака» німецька
cecha «ознака, прикмета, риса; тавро, марка» польська
ciacha «знак» словацька
cejch «тавро» чеська
δειϰνύω «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України