ZAR — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *gor-je, повʼязане з gorěti «горіти»;

щодо розвитку значення пор. псл. *реčаlь «печаль» : pekǫ «печу», дінд. śṓkaḥ «полумʼя, жар; мука, смуток, горе»;

менш слушне порівняння з гот. kara «скарга, скорбота», яке зіставляється з ос. zarun «співати», zar «пісня», гр. γηρυς «голос», гр. дор. γαρυς «тс.», ірл. gāir «заклик, крик» (Горяев 75);

р. го́ре, бр. го́ра, др. горе, п. ст. gorze, ч. кн. поет. hoře, вл. һоrјо, нл. gorje, болг. го́рест (відр. го́ресть), схв. гòра (гȍра) «епілепсія», слн. gorjé «горе, плач», стсл. горе «горе»;

запозичення з кримсько-татарської або турецької мови;

крим.-тат. тур. zar «прозора завіса», можливо, пов’язане з тюрк. zārbaf «тканина з золотою або срібною ниткою», яке виводиться від перс. zerbaf «парча», утвореного з zer «золото» і основи дієслова bāften «ткати»;

гр. καλόγερος «старець; чернець» утворене з основ прикметника καλός «гарний» та іменника γέρων «старець», спорідненого з дінд. járant- «старий», ос. zärond, перс. zar, вірм. cer «тс.»;

через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;

р. заст., діал. калуге́р, др. калогеръ, калугеръ (XI ст.), п. ст. kalojer, kalajor, болг. калу́герин, калу́гер, м. калуге́р, схв. кàлуђгер, стсл. калоугеръ, калогеръ «тс.»;

запозичення з німецької мови;

н. Zirkon «тс.» походить від фр. zircon «тс.», яке через порт. zarcão «тс.» зводиться до ар. zarqū́n «свинцевий сурик», похідного від перс. zargūn «золотавого кольору», що є складним словом, утвореним з іменників zar «золото» та gūn «колір», спорідненого з ав. gaona- «тс.»;

р. болг. цирко́н, бр. цырко́н, п. cyrkon, ч. zirkon, слц. zirkîn, схв. циркон;