WORD — ЕТИМОЛОГІЯ
ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
роза камінна
«різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова
«волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія
«карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця
«прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rose «тс.» | англійська |
ро́за | болгарська |
rozárium «розарій» | верхньолужицька |
vard | вірменська |
ῥόδον «тс.» | грецька |
word | давньоанглійська |
*vr̥da- | давньоперська |
*vr̥da- | іранські |
rosa | латинська |
rubus | латинська |
ро́за | македонська |
Róse «троянда» | німецька |
ōr | норвезька |
roza «троянда» | польська |
ро́за | російська |
ро́за «рожевий» | сербохорватська |
róža | словенська |
rose «тс.» | французька |
rozárium «розарій» | чеська |
іро́нія
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Ironíe «іронія, глузування», фр. ironie, англ. irony «тс.» походять від лат. īrōnīa «приховане глузування», яке зводиться до гр. εἰρωνεία «удаване незнання; іронія», пов’язаного з εἵρων «хитрун, облудна людина», εἵρω (замість *Fέpι(ω) «говорити, обумовлювати, наказувати», спорідненого з ήτωρ (‹Fρήτωρ) «оратор», лат. verbum «слово», гот. waurd, дангл. word «тс.»;
р. болг. иро́ния, бр. іро́нія, п. ironia, ч. ironie, слц. irónia, вл. ironija, м. иронија, схв. ирòниja, ùрōниja, слн. ironнja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іронізува́ти
іроні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
irony «тс.» | англійська |
іро́нія | білоруська |
иро́ния | болгарська |
ironija | верхньолужицька |
waurd | готська |
εἰρωνεία «удаване незнання; іронія» | грецька |
εἵρων «хитрун, облудна людина» | грецька |
*Fέpι(ω) «говорити, обумовлювати, наказувати» | грецька |
ῥήτωρ | грецька |
Fρήτωρ | грецька |
word «тс.» | давньоанглійська |
īrōnīa «приховане глузування» | латинська |
verbum «слово» | латинська |
иронија | македонська |
Ironíe «іронія, глузування» | німецька |
ironia | польська |
иро́ния | російська |
ирòниja | сербохорватська |
ùрōниja | сербохорватська |
irónia | словацька |
ironнja | словенська |
ironie | французька |
ironie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України