WISH — ЕТИМОЛОГІЯ
віншува́ти «вітати, поздоровляти»
українське слово через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;
свн. wünschen «бажати, зичити» походить із двн. wunsken (звідси словенська форма), спорідненого з дангл. wӯscan «бажати», англ. wish, дісл. vēskja «тс.», далі з дінд. vāñchā «бажання», vánati (vanṓti) «бажає», лат. venus «любов, привабливість», хет. uenzi «coit»;
усі форми, очевидно, з іє. *uen- «бажати, прагнути»;
бр. віншава́ць «тс.», п. winszować «тс.; бажати, зичити», ч. vinšovati «бажати, зичити», слц. vinšovať «тс.», слн. vóščiti «вітати, зичити; (ст.) дозволити, допустити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виншовати
(XVII ст.)
вінчува́ти
віншува́льний
вѣнчовати
(XVIII ст.)
вѣншовати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wish | англійська |
| віншава́ць «тс.» | білоруська |
| wӯscan «бажати» | давньоанглійська |
| wunsken (звідси словенська форма) | давньоверхньонімецька |
| vāñchā «бажання» | давньоіндійська |
| vēskja «тс.» | давньоісландська |
| *uen- «бажати, прагнути» | індоєвропейська |
| venus «любов, привабливість» | латинська |
| winszować «тс.; бажати, зичити» | польська |
| wünschen «бажати, зичити» | середньоверхньнімецька |
| vinšovať «тс.» | словацька |
| vóščiti «вітати, зичити; (ст.) дозволити, допустити» | словенська |
| uenzi «coit» | хетська |
| vinšovati «бажати, зичити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України