WIESEL — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́сиця «невелика хижа тварина, Mustela nivalis L.; [білка О]» (зоол.)

псл. lasica (Іasъka) «Mustela nivalis», похідне від прикметника lasъ «лискучий, з білими плямами», оскільки тварина має попелясто-каштанове забарвлення при білому черевці (Вярэніч Белар. лінгв. 13, 67 – 68; Младенов 270; Mikl. EW 160);
менш обґрунтоване пов’язання з laska «любов, прихильність», вжитим у найменуванні тварини з мотивів табу (Трубачев ЭИРЯ II 29 – 30; ЭССЯ 14, 37 – 38; пор. болг. невесту́лка «ласиця»), з lasъ «жадібний, охочий» (Bern. I 691) чи з ла́ститися, через те що тварина легко піддається прирученню (Rostafiński Rozprawy 55, 260 – 268; Brückner 307), або реконструкція псл. *vъlasъka і зіставлення з герм. wisulō(n), двн. wisula, нвн. Wiesel «ласиця» (Machek ESJČ 320; Holub – Lyer 281);
сумнівне зближення з перс. rāsū «ласиця» (Moszyński PZJP 132);
р. ла́ска «Mustela», [ласица], бр. ла́сіца, ла́ска, др. ласица, п. łasica, łaska, ч. lasice, слц. lasica, нл. lasyca, łaska, болг. діал. м. ла́сица, схв. лáса, лȁсица, слн. (pod)lásica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́сичка «Mustela nivalis»
ла́ска
ласкави́ця
ла́сочка «тс.»
ла́сочкою «крадучись»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́сіца білоруська
ла́ска білоруська
невесту́лка болгарська
ла́сица (діал.) болгарська
wisulō(n) германські
wisula давньоверхньонімецька
ласица давньоруська
ла́сица македонська
łasyca нижньолужицька
łaska нижньолужицька
Wiesel «ласиця» нововерхньонімецька
rāsū «ласиця» перська
łasica польська
łaska польська
lasica «Mustela nivalis» праслов’янська
lasъ «лискучий, з білими плямами» праслов’янська
lasъka праслов’янська
laska «любов, прихильність» праслов’янська
*vъlasъka праслов’янська
lasъ праслов’янська
lasъ праслов’янська
ла́ска «Mustela» російська
ласица російська
лáса сербохорватська
лȁсица сербохорватська
lasica словацька
(pod)lásica словенська
ла́ститися українська
lasice чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України