WICKER — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *vizgati, vizgjǫ, споріднене з viskati;

очевидно, звуконаслідувальне;

пор. такого ж типу нвн. wiehern «іржати», двн. wihōn «тс.», а також споріднене з цим свн. weijen, двн. weiōn, дат. vie «кричати», англ. діал. wicker «іржати» тощо;

характеристика слова як виключно російського (Шанский ЭСРЯ І 3, 94) помилкова;

р. визжа́ть,бр. ві́згат, болг. ви́жди «ірже»;

псл. viskъ, паралельне до vizgъ;

звуконаслідувальне;

порівнюється з нвн. wiehern «іржати» від свн. wihen, wiehenen, wieheren, двн. wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn), герм. *hwi«галасувати, іржати», хет. vijāi- «кричати», а також лат. vītulor «радісно кричу, торжествую», дат. vie, англ. [wicker] «іржати» та ін., що зводяться, очевидно, до іє. *uоі-;

елемент -sk- вважається давнім інхоативним суфіксом;

р. ст. ви́скати, бр. віск, п. wisk, болг. виск, м. виск «іржання, виск», схв. вȕска «тс.», вȕснути, стсл. виштати, виснѫти «пищати, шепотіти»;