WHISK — ЕТИМОЛОГІЯ
ві́ха́ «жердина з віхтем соломи або з віником, гілка як знак; [комета]»
псл. věxa «жердина, тичка, гілка, стеблина»;
споріднене з дінд. vēṣká- «петля», дісл. visk «снопик соломи або очерету», двн. wisk «віхоть», ісл. шв. дат. visk «віхоть», англ. whisk «віхоть, віник, щітка», нвн. Wisch «ганчірка», лат. virga (‹*uizgā) «різка», лит. vizgeti «дрижати», vyzgóti «хитатися»;
іє. *uois-, *ueis-, що є, можливо, похідним від *uеі- «вити»;
р. ве́ха́, бр. вяха́, п. wiecha «жердина як знак», ч. vích «віха, снопик соломи як знак», слц. viecha «тс.», вл. wěcha «віха, віхоть», нл. wěcha «віхоть», полаб. vexvě «фашина (в плоті)», слн. véha «вітка ялини як знак на шинку; капустяний лист»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віхо́вка
«зонтик з нерівними квітконіжками»
(бот.)
віши́ти
«ставити віхи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| whisk «віхоть, віник, щітка» | англійська |
| вяха́ | білоруська |
| wěcha «віха, віхоть» | верхньолужицька |
| wisk «віхоть» | давньоверхньонімецька |
| vēṣká- «петля» | давньоіндійська |
| visk «снопик соломи або очерету» | давньоісландська |
| visk «віхоть» | датська |
| *uois- | індоєвропейська |
| visk «віхоть» | ісландська |
| virga «різка» (‹*$uizgā) | латинська |
| vizgeti «дрижати» | литовська |
| wěcha «віхоть» | нижньолужицька |
| Wisch «ганчірка» | нововерхньонімецька |
| vexvě «фашина (в плоті)» | полабська |
| wiecha «жердина як знак» | польська |
| věxa «жердина, тичка, гілка, стеблина» | праслов’янська |
| ве́ха́ | російська |
| viecha «тс.» | словацька |
| véha «вітка ялини як знак на шинку; капустяний лист» | словенська |
| vích «віха, снопик соломи як знак» | чеська |
| visk «віхоть» | шведська |
| vyzgóti «хитатися» | ? |
| *ueis- | ? |
| *uеі- «вити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України