WETTE — ЕТИМОЛОГІЯ
ве́ти «закуска; відплата»
запозичення з польської мови;
п. wety «винагорода судді після суду; десерт», wetować «відплачувати тією ж монетою», як і ч. veta, слц. veta, vetiť, vetovať sa, походить від пізньо-свн. wẹtte «квит», свн. wẹt(t)e, wet «зобов’язання», спорідненого з гот. wadi «заклад», лат. vas, vadis «поручитель», лит. vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд»);
нім. wette в практиці середньовічного судочинства означало мито, яке брав суддя після закінчення процесу, а з XVI ст. було перенесене на солодкі страви в кінці обіду;
бр. [вэтаваць] «мстити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вет за вет
«око за око, зуб за зуб»
ветовати
«віддячувати, мститися за що-небудь»
(XVI--XVII ст.)
ве́тува́ти
«віддячувати, відплачувати»
ветъ
«взаємна відплата, віддача»
(XVII--XVIII ст.)
ветъ за ветъ
веты
«солодка страва, десерт»
(XVII ст.)
веть за веть
(XVII--XVIII ст.)
віть за віть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вэтаваць «мстити» | білоруська |
| wadi «заклад» | готська |
| vas | латинська |
| vadúoti «викуповувати заклад» (пор. також нвн. Wette «заклáд») | литовська |
| wette | німецька |
| wety «винагорода судді після суду; десерт» | польська |
| wẹt(t)e | середньоверхньнімецька |
| veta | словацька |
| veta | чеська |
| wetować «відплачувати тією ж монетою» | ? |
| vetiť | ? |
| wẹtte «квит» | ? |
| wet «зобов’язання» | ? |
| vadis «поручитель» | ? |
| було | ? |
на́віть
запозичення з польської мови;
п. nawet «навіть» утворене з прийменника na «на» та іменника wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» і первісно означало «нарешті»;
п. wet, weta, як і ч. veta «кінець», походить від свн. wet (wette) «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад», спорідненого з двн. weti (wetti) «застава», дангл. wedd, дісл. veð, гот. wadi «тс.», лат. vas (vadis) «поручитель», лит. vadúoti «викупити заставлене», užvadúoti «заступатися»;
змішування п. wet з укр. -віт (одві́т, приві́т) (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) помилкове;
бр. на́ват «навіть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́вет
на́веть
на́вить
«тс.»
на́віт
«навіть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́ват «навіть» | білоруська |
| wadi «тс.» | готська |
| wedd | давньоанглійська |
| weti «застава» (wetti) | давньоверхньонімецька |
| wetti | давньоверхньонімецька |
| wetti | давньоверхньонімецька |
| wetti | давньоверхньонімецька |
| veð | давньоісландська |
| vas «поручитель» (vadis) | латинська |
| vadis | латинська |
| vadis | латинська |
| vadis | латинська |
| vadis | латинська |
| vadúoti «викупити заставлене» | литовська |
| užvadúoti «заступатися» | литовська |
| nawet «навіть» | польська |
| na «на» | польська |
| wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» | польська |
| wet | польська |
| weta | польська |
| wet | польська |
| wet «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад» (wette) | середньоверхньнімецька |
| wette | середньоверхньнімецька |
| wette | середньоверхньнімецька |
| -віт (одві́т, приві́т)(Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) | українська |
| veta «кінець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України