WEIDE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. větь, větvь, vitь;

споріднене з прус. witwan «верба», лит. vytìs «лоза, прут», гр. οἰσος, οισύο «лоза», ἰτέα «верба», лат. vītis «лоза»;

двн. wīda «верба», нвн. Weide «тс.», дінд. vētasáḥ «вид лози, Calamus rotang», ав. vaēitі «верба», перс. bīd «верба»;

іє. *uei-t-, *uoi-t- «прут, лоза», похідне від *uеі- «вити, крутити»;

р. ветвь, бр. ве́цце, др. вѣтвь, п. wić «прут, гілка, віха, виноградна лоза», ч. větev, větka, болг. поет. ве́тва, стсл. вѣтвь;

псл. iva «верба»;

споріднене з лит. ievà «черемха; крушина», лтс. iẽva «черемха», двн. īwa «тис», свн. снн. īwe, нвн. Eibe, прус. iuwis, кімр. ywen, дангл. īw, дісл. ӯr «тс.» (змішування назв верби, черемхи й тису зумовлене, очевидно, схожістю червонуватої деревини цих рослин), гр. ὄα, οἴη «горобина», вірм. aigi «виноградник»;

виведення праслов’янської форми з германської (Schrader Reallexikon І 224–225; Vaillant RÉS 22, 192–193) не має достатніх підстав;

непереконливе також заперечення (Machek Jm. rostl. 133–134; ESJČ 230) зв’язку з нвн. Eibe «тис» і порівнювання з нвн. Weide «верба», гр. ἴτεα «тс.» тощо;

іє. *еі- «червонуватий, перістий». – Волошина Мовозн. 1976/3, 69–70;

р. др. болг. м. и́ва, п. iwa, [jiwaJ, ч. jíva, слц. iva, вл. jiw(in)a, нл. wiwa, схв. ȕва, слн. íva, стсл. ива;