WEBEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ва́фля
запозичення з німецької мови;
нвн. Wáffel «вид печива» походить від снідерл. wafel, спорідненого з нвн. Wábe «(бджолиний) стільник, щільник», пов’язаним з weben «ткати»;
р. бр. ва́фля, п. wafel, wafla, болг. м. Ваф́ла, схв. vafel, слн. vafelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вафелъ
(XVIII ст.)
ва́фельник
вафельниця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ва́фля | білоруська |
Ваф́ла | болгарська |
Ваф́ла | македонська |
Wáffel «вид печива» | нововерхньонімецька |
Wábe «(бджолиний) стільник, щільник» | нововерхньонімецька |
wafel | польська |
wafla | польська |
ва́фля | російська |
vafel | сербохорватська |
wafel | середньонідерландська |
vafelj | словенська |
weben «ткати» | ? |
гофрува́ти
запозичення з французької мови;
фр. gaufrer «гофрувати, відтискати візерунки» є похідним від іменника gaufre «вафля; бджолиний стільник; гофрування (тканин і ін.)», ст. walfre «тс.», що як запозичення походить від сфлам. wafer «вафля; бджолиний стільник», спорідненого з нім. Wabe «стільник», weben «ткати»;
р. гофрирова́ть, заст. гофровать, го́фрить, бр. гафрырава́ць, п. gofrować, болг. гофри́рам, схв. гофрирати, слн. gofrírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гофрува́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гафрырава́ць | білоруська |
гофри́рам | болгарська |
Wabe «стільник» | німецька |
gofrować | польська |
гофрирова́ть | російська |
гофрирати | сербохорватська |
wafer «вафля; бджолиний стільник» | середньофламандська |
gofrírati | словенська |
го́фрить | українська |
gaufrer «гофрувати, відтискати візерунки» | французька |
gaufre «вафля; бджолиний стільник; гофрування (тканин і ін.)» | ? |
walfre «тс.» | ? |
weben «ткати» | ? |
гофровать | ? |
фельдфе́бель
запозичення з німецької мови;
н. Féldwѐbel «тс.» (раннє нвн. feld wеibel) утворене зі слова Feld «поле» і -webel, пов’язаного з нвн. Weіbel (двн. weibіl) «судовий виконавець», що походить від двн. weibōn «рухатися туди й сюди» (нвн. weben «ткати»);
р. фельдфе́бель, ст. фельтвебель, бр. фельдфе́бель, п. feldfebel, ч. feldvébl, feldbébl, слц. feldvébel, болг. м. фелдфе́бел, схв. фелбебл, слн. féldvebel «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фельдфе́бель | білоруська |
фелдфе́бел | болгарська |
weibōn «рухатися туди й сюди» (нвн. weben «ткати») | давньоверхньонімецька |
weibіl | давньоверхньонімецька |
фелдфе́бел | македонська |
Feld | мордовська |
Féldwѐbel «тс.» (раннє нвн. feld wеibel) | німецька |
-webel | німецька |
Weіbel «судовий виконавець» (двн. weibіl) | нововерхньонімецька |
maréсhal de camр | нововерхньонімецька |
weben | нововерхньонімецька |
feldfebel | польська |
фельдфе́бель | російська |
фельтвебель | російська |
фелбебл | сербохорватська |
feldvébel | словацька |
féldvebel «тс.» | словенська |
feldvébl | чеська |
feldbébl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України