WE — ЕТИМОЛОГІЯ

слово вигукового походження, можливо, успадковане з індоєвропейського періоду;

пор. лтс. vaĩ, лат. vae, гот. wai, двн. we, нвн. weh, англ. woe, ав. vayōi, avōi, дінд. uvḗ, що походять з іє. *uаі «ой, болить»;

подвоєння зустрічається також у двн. wēwo «біль, нещастя», дангл. wāwa, wēa, нвн. Wehweh «тс.»;

р. ва́ва;

очевидно, запозичення з румунської мови або з ідишу;

рум. vai «ой» пов’язується з лат. vae «ой, лихо», спорідненим з лит. vaĩ, гот. wai, двн. we «тс.»;

ід. вай «ой, лихо» пов’язане з нвн. weh «тс.»;

болг. вай виводиться від тур. vay, яке походить з перської мови;

болг. [вай] «ай, ой», ва́йкам се «охаю, зітхаю», м. вȃј «ох, ой», вайка «охає, зітхає», схв. вај «ох, ой», вȃјкати се (вȁјкати се) «плакатися, скаржитися»;

запозичення з польської мови;

п. niweczyć «нівечити, руйнувати» (букв. «обертати в ніщо»), паралельне слц. nivočit’ «нищити; псувати; руйнувати», утворене від ст. niwecz «в ніщо», яке складається з частки ni «ні», прийменника we «в» і займенника cz з псл. čь «що»;

бр. [нíвечыць] «нівечити», няве́чыць;

може бути також зіставлене з п. ст. owa «чи, хіба; ото; отож, отже, адже», пов’язаним із займенником ów «той», спорідненим з укр. о́вий;

не виключена й можливість зв’язку з р. увы́, др. увы, болг. уви́, стсл. оувы, ч. ouvé (вигук жалю, болю, нарікання), óvé, ove, слц. ou «тс.», що зіставляються з лат. vāh, vae, двн. we, гот. wai, свн. ouwe, ōwē, нвн. weh, лит. лтс. vaĩ, сірл. fāe, кімр. gwae, брет. gwā, ав. vayōi, avōi, āvōya, гр. ὀά, οὐά, οὐα̃, οὐαί, іє. *u̯ai «тс.» (Фасмер IV 145; Machek ESJČ 423; Walde–Hofm. ІІ 724; Kluge–Mitzka 545; Pokorny 1110–1111);

можливо, результат поширення вигуку ов вигуковим елементом а;

не зовсім ясне;

п. owwa;

псл. vъ;

результат фонетичної видозміни прийменника псл. *vъn (‹*ъn ‹ іє. *on), у якому початкове v- протетичного походження;

споріднене з прус. еn «в», лтс. ìе- «тс.», лит. į˜, іñ(g) «тс.», гр. ἐν, ἐνί, [ἰν], лат. en, in, ірл. in, гот. in, нвн. in;

стсл. въ зі зн. в. пов’язувалося з іє. *up-, *ub- (Meillet IF Anz. 21, 85, Études 160);

р. в, в-, во, во-, вн-, бр. у, ў, ва-, ува-, др. въ, въ(н)-, п. w, we, w(n)-, ч. v, ve, v(n)-, слц. v, vo, вл. w, we, wo, wó, нл. w, we, wo, wa, болг. в, във, у, ув, м. в, во, у, схв. у, ва-, слн. v, стсл. въ, въ(н)-;