WARM — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вари́ти
псл. variti «варити», пов’язане з ѵъrĕti «кипіти»;
споріднене з лит. vérdu, vìrti «бурлити, кипіти», лтс. verdu, virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти»), вірм. varım «горю», нвн. англ. warm «теплий», алб. vorbë «горщик для варіння»;
іє. *uer- «палити»;
р. вари́ть, бр. вары́ць, др. варити, п. warzyć, ч. vařiti, слц. variť, вл. waric, нл. wariś, болг. варя́ «варю», м. вари «варить», схв. ва́рити, слн. varíti, стсл. варити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вар
«спека; варена смола; мазь для дерев; окріп; [кількість для варіння за один раз; узвар]»
варéxa
«ополоник»
вара́
«кухарка»
варба́
«варіння»
варевня́
«комора для картоплі і капусти»
ва́рево
варе́на
«вид напою»
варе́ник
варени́на
«варене, страва»
варени́ця
варе́нички
«медоносна рослина»
варе́нична
варе́ння
варенуха
«вид напою»
варе́шка
варе́шниця
вари́во
«те, що вариться; варіння; [квашенина Л]»
вари́йка
«горщик; приміщення для готування їжі тваринам»
вари́ло
«варіння»
вари́льний
вари́льник
«робітник, що займається варінням сумішей; [великий горщик Бі]»
вари́стий
вари́шка
«тс.»
варі́вник
«посудина для варіння страви»
ва́рій
«вариво, страва»
варі́йка
«маленький горщик»
варі́йник
«вид кухонного горщика»
варі́нка
«варіння»
варі́нник
«вид горщика»
варінча́
«невеличкий горщик, достатній для двох»
ва́рка
варки́й
ва́рко
«жарко, душно»
варни́й
ва́рниця
«солеварня»
варня́
«варіння Я; кухня; солеварня Ж»
варняни́й
варови́й
варо́вний
«призначений під квашенину»
варо́та
«спека»
варо́ха
«вид напою»
вару́нок
«вариво, приварок»
варьо́ха
«вид напою»
ва́ря
«варене, вид страви»
варяниця
«варени́ця»
ва́рянка
«страва з капусти»
взвар
«узвар»
ви́вар
«відвар»
ви́варка
ви́варки
ви́варни́й
вива́рювальний
відва́р
відва́рений
відварни́й
зава́рка
за́варка
(вид страви)
заварни́й
зава́рювальний
звари́льний
(тех.)
зва́рич
«солевар»
зва́рка
зварни́й
зва́рник
зва́рок
«відвар»
зва́рювальний
зва́рювальник
зва́рювати
(тех.)
зва́рювач
зваря́ти
«золити шмаття»
нава́р
нава́ристий
нава́рка
наварни́й
нава́рний
нава́рювати
(тех.)
нева́ра
«погана хазяйка, яка не вміє варити»
не́варка
«сироватка»
недова́рка
«шлак, окалина»
обаря́ти
«варити, кип’ятити»
обва́рювальний
перева́руха
«жінка, що продає гарячі страви»
по́вар
«кухар»
повари́ха
пова́рня
«кухня»
пова́рувати
«кухарювати»
поварчу́к
при́варка
«гарнір»
прива́рок
«тс.»
ро́звар
«кип’ячий відвар»
розварни́й
розварня
«лінива жінка»
ува́р
(спец.)
у́вар
«відвар»
ува́рка
(спец.)
ува́рювальний
(тех.)
ува́рювач
(тех.)
узва́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vorbë «горщик для варіння» | албанська |
| warm «теплий» | англійська |
| вары́ць | білоруська |
| варя́ «варю» | болгарська |
| waric | верхньолужицька |
| varım «горю» | вірменська |
| варити | давньоруська |
| verdu | латиська |
| vérdu | литовська |
| вари «варить» | македонська |
| wariś | нижньолужицька |
| warm «теплий» | нововерхньонімецька |
| warzyć | польська |
| variti «варити» | праслов’янська |
| вари́ть | російська |
| ва́рити | сербохорватська |
| variť | словацька |
| varíti | словенська |
| варити | старослов’янська |
| vařiti | чеська |
| ѵъrĕti «кипіти» | ? |
| vìrti «бурлити, кипіти» | ? |
| virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти») | ? |
| *uer- «палити» | ? |
фарму́га «розчин з борошна, крохмалю і глини для обмазування стін Г; саламаха; молоко, засипане борошном ВеЗа»
запозичення з польської мови;
п. [farmuga] «вид юшки», [faramuszka, farmuszka, farmużka, framuszka, framużka, warmuszka, warmóz, warmuz] «тс.», [warmuż] «всякі овочі», як і ч. [varmuža] «вид юшки», ст. varmužě (varmuž, varmužka) «юшка з борошна або з овочів; вид каші; сплав металу з ртуттю», вл. běrmuž, běrmužk «юшка», виводяться від свн. warmuos, букв. «тепла каша», утвореного з warm «теплий», і Mu(o)s «повидло, розварені фрукти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фарму́ґа
фарму́жити
«мазати фармугою»
фарму́жка
«тс.»
форму́га
«розведений крохмаль»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| běrmuž | верхньолужицька |
| běrmužk «юшка» | верхньолужицька |
| farmuga «вид юшки» | польська |
| faramuszka «тс.» | польська |
| farmuszka «тс.» | польська |
| farmużka «тс.» | польська |
| framuszka «тс.» | польська |
| framużka «тс.» | польська |
| warmuszka «тс.» | польська |
| warmóz «тс.» | польська |
| warmuz «тс.» | польська |
| warmuż «всякі овочі» | польська |
| warmuos | середньоверхньнімецька |
| warm «теплий» | середньоверхньнімецька |
| Mu(o)s «повидло, розварені фрукти» | середньоверхньнімецька |
| varmuža «вид юшки» | чеська |
| varmužě «юшка з борошна або з овочів; вид каші; сплав металу з ртуттю» (varmuž, varmužka) | чеська |
те́рми «давньоримські громадські лазні; теплі та гарячі підземні води й джерела»
лат. thermae «теплі джерела; теплі купальні» походить від гр. ϑέρμαι «тс.», мн. від ϑέρμη «тепло», пов’язаного з ϑερμός «теплий», спорідненим з дінд. gharmáḥ «спека», лат. formus «теплий», вірм. ǰerm «тс.», алб. zjarm «спека», нвн. warm «теплий», прус. gorme «спека», псл. *gērъ «жар», gorěti «горіти»;
книжне запозичення з латинської мови;
р. те́рмы «терми», п. termy, terma, ч. termy «тс.», слц. termálny «термальний», болг. те́рми «терми», те́рма «тс.», м. термален «термальний», схв. терме «терми», терма, слн. têrma, têrme «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терм
«тс.»
терма́льний
те́рміка
«учення про тепло»
термі́ст
«фахівець з термічної обробки металу»
термі́стор
(тех.)
термі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zjarm «спека» | албанська |
| те́рми «терми» | болгарська |
| те́рма «тс.» | болгарська |
| ǰerm «тс.» | вірменська |
| ϑέρμαι «тс.» | грецька |
| ϑέρμη «тепло» | грецька |
| ϑερμός «теплий» | грецька |
| gharmáḥ «спека» | давньоіндійська |
| thermae «теплі джерела; теплі купальні» | латинська |
| formus «теплий» | латинська |
| термален «термальний» | македонська |
| warm «теплий» | нововерхньонімецька |
| termy | польська |
| terma | польська |
| *gērъ «жар» | праслов’янська |
| gorěti «горіти» | праслов’янська |
| gorme «спека» | прусська |
| те́рмы «терми» | російська |
| терме «терми» | сербохорватська |
| терма | сербохорватська |
| termálny «термальний» | словацька |
| têrma «тс.» | словенська |
| têrme «тс.» | словенська |
| termy «тс.» | чеська |
я́рмуж «кольрабі, Brassica oleracea aloides L. Нед, Mak; катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq. Mak» (бот.)
запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
свн. warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» є складним словом, утвореним з warm (‹ двн. war(a)m) «теплий», спорідненого з псл. varъ, variti, укр. вар, вари́ти, і muos (н. Mus «варена, подібна до каші страва, повидло»), що споріднене з дфранк. muos, днн. дфриз. дангл. mōs «страва»;
р. [ермы́шка] «сорт капусти», п. jarmuż (бот.) «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]», [jarmusz] «тс.», ч. jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ярмуш
«кольрабі, Brassica ole-racea alvides L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mōs «страва» | давньоанглійська |
| war(a)m «теплий» | давньоверхньонімецька |
| mōs «страва» | давньонижньонімецька |
| mōs «страва» | давньофризька |
| Mus | німецька |
| jarmuż «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]» (бот.) | польська |
| jarmusz «тс.» | польська |
| varъ | праслов’янська |
| variti | праслов’янська |
| ермы́шка «сорт капусти» | російська |
| warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» | середньоверхньнімецька |
| warm | середньоверхньнімецька |
| muos | середньоверхньнімецька |
| вар | українська |
| вари́ти | українська |
| jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea» | чеська |
| muos | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України