WALZEN — ЕТИМОЛОГІЯ

вальс

очевидно, запозичено з французької мови через російську (діалектна форма – через польську);
фр. valse походить від н. Walzer (назва танцю; буквально «той, що крутиться»), похідного від walzen «крутитися», пов’язаного з двн. walzan, дісл. velta, гот. waltjan «тс.», нвн. wallen «бурлити, кипіти», псл. valiti, укр. вали́ти;
р. бр. вальс, п. walc, ч. слц. valčík, вл. walčik, болг. валс, м. валс, валцер, схв. вàлцер, вȁлс, слн. válček;
Фонетичні та словотвірні варіанти

валець
вальсува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вальс білоруська
валс болгарська
walčik верхньолужицька
waltjan «тс.» готська
walzan давньоверхньонімецька
velta давньоісландська
валс македонська
Walzer (назва танцю; буквально «той, що крутиться») німецька
wallen «бурлити, кипіти» нововерхньонімецька
walc польська
valiti праслов’янська
вальс російська
вàлцер сербохорватська
valčík словацька
válček словенська
вали́ти українська
валцер українська
вȁлс українська
valse французька
valčík чеська
walzen «крутитися» ?

ва́льц́і

запозичення з німецької мови;
н. Wálze «каток» пов’язане з дієсловом walzen «крутитись»;
р. вальцы́, бр. Ва́льцы п. walec, ч. válcovati «викачувати», слц. valec, вл. нл. walca, болг. валц;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ва́ле́ць
вальців ник
вальцюва́льний
вальцюва́льник
вальцюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ва́льцы білоруська
валц болгарська
walca верхньолужицька
walca нижньолужицька
Wálze «каток» німецька
вальцы́ російська
valec словацька
válcovati «викачувати» чеська
walzen «крутитись» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України