VOR — ЕТИМОЛОГІЯ

вестибю́ль

запозичення з французької мови;
фр. vestibule походить від лат. vestibulum «передпокій, сіни», що утворилося з давнішого *ver(o)^stabulum «площадка перед дверима», яке складається з основ іменників *uero- «двері», спорідненого з дісл. vor «загорожа», псл. ѵоrъ, укр. вір «тс.», воро́та, і stabulum «стоянка, стайня, заїжджий двір», похідного від кореня *stā- «стояти», того самого, що і в псл. stati, укр. ста́ти;
р. вестибю́ль, бр. вестыбюль, п. westybul, ч. слц. vestibul, болг. вестибю́л, м. вестибил, схв. вèстибил, слн. vestibul;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вестыбюль білоруська
вестибю́л болгарська
vor «загорожа» давньоісландська
vestibulum «передпокій, сіни» латинська
вестибил македонська
westybul польська
ѵоrъ праслов’янська
stati праслов’янська
вестибю́ль російська
вèстибил сербохорватська
vestibul словацька
vestibul словенська
вір «тс.» українська
ста́ти українська
vestibule французька
vestibul чеська
*ver(o)^stabulum «площадка перед дверима» ?
*uero- «двері» ?
воро́та ?
stabulum «стоянка, стайня, заїжджий двір» ?
*stā- «стояти» ?

фа́рту́х «жіночий одяг, який одягають спереду на сукню, спідницю; [спідниця] О; (буд.) піддашок О, Корз»

через посередництво польської мови запозичене з німецької;
свн. vortuoch, нвн. Vortuch «фартух, серветка», букв. «передня тканина» утворене з прийменника vor «перед» (свн. vor(e), двн. fora), спорідненого з дісл. for-, дангл. дфриз. for, гот. faúr «тс.», і tuoch (нвн. Tuch) «хустка; (суконна) тканина»;
р. фа́ртук, фа́ртух, бр. фарту́х, п. fartuch, [chwartuch], ч. fěrtuch, fěrtoch, схв. [fertuh, fertuš];
Фонетичні та словотвірні варіанти

фартухъ (1627)
фартуши́на
фартуши́сько
фартуши́ще
фартушо́к
фартущи́на
хва́рту́х
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фарту́х білоруська
faúr «тс.» готська
for давньоанглійська
fora давньоверхньонімецька
for- давньоісландська
for давньофризька
Vortuch «фартух, серветка» нововерхньонімецька
vor «перед» (свн. vor(e) нововерхньонімецька
Tuch «хустка; (суконна) тканина» нововерхньонімецька
fartuch польська
chwartuch польська
фа́ртук російська
фа́ртух російська
fertuh сербохорватська
fertuš сербохорватська
vortuoch середньоверхньнімецька
vor(e) середньоверхньнімецька
fěrtuch чеська
fěrtoch чеська

фо́ра «пільга, перевага одному з учасників змагань» (спорт.)

н. vor «перед», двн. fora «тс.» споріднені з англ. fore «попереду», дісл. fyrr, fyrir, гот. faúra «перед» і далі з гр. παρά «поряд», πάρος «попередньо, раніше», лат. pro- (prō-) «перед, за», ав. para, parō, хет. parā «на, далі, вперед», дінд. puráḥ «попереду, спереду», purā́ «попередньо, раніше», прус. pro, pra-;
запозичення з німецької мови;
р. бр. м. фо́ра, п. for, fora;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фор «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
para авестійська
parō авестійська
fore «попереду» англійська
фо́ра білоруська
faúra «перед» готська
παρά «поряд» грецька
πάρος «попередньо, раніше» грецька
fora «тс.» давньоверхньонімецька
puráḥ «попереду, спереду» давньоіндійська
purā́ «попередньо, раніше» давньоіндійська
fyrr давньоісландська
fyrir давньоісландська
pro- «перед, за» (prō-) латинська
фо́ра македонська
vor «перед» німецька
for польська
fora польська
pro прусська
фо́ра російська
parā «на, далі, вперед» хетська

форт «геть!»

запозичення з німецької мови;
н. fort «геть» споріднене з свн. vort «уперед, далі», днн. дфриз. forth, дангл. forþ «геть», що зводяться до герм. *forþa від *pr̥to ‹ *pro «вперед», з яким пов’язане також н. vor;
п. fort «геть»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*forþa «вперед» германські
forþ «геть» давньоанглійська
forth давньонижньонімецька
forth давньофризька
fort «геть» німецька
vor німецька
fort «геть» польська
vort «уперед, далі» середньоверхньнімецька
*pr̥to ?
*pro ?

преа́мбула «вступна частина (документа, акта, статті)»

очевидно, запозичення з французької мови;
фр. préambule «преамбула; вступ, передмова» походить від пізньолат. praeambulus «вступ, передмова», букв. «той, що йде попереду», утвореного з prae «попереду, вперед; перед», спорідненого з гр. παραί «при, уздовж, проти», гот. faúra «перед», дангл. fore, двн. днн. fora, нвн. vor «тс.», псл. pri «при», укр. при, та дієслова ambulo, -āre «ходжу, іду; рухаюся, пересуваюся»;
р. м. преа́мбула, бр. прэа́мбула, п. слц. preambula, ч. preambule, вл. preambla, болг. преамбю́л, схв. преа̀мбул, преа̀мбула, слн. preámbula;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэа́мбула білоруська
преамбю́л болгарська
preambla верхньолужицька
faúra «перед» готська
παραί «при, уздовж, проти» грецька
fore давньоанглійська
fora давньоверхньонімецька
fora давньонижньонімецька
преа́мбула македонська
vor «тс.» нововерхньонімецька
praeambulus «вступ, передмова» пізньолатинська
prae «попереду, вперед; перед» пізньолатинська
preambula польська
pri «при» праслов’янська
ambulo праслов’янська
преа́мбула російська
преа̀мбул сербохорватська
преа̀мбула сербохорватська
preambula словацька
preámbula словенська
при українська
préambule «преамбула; вступ, передмова» французька
preambule чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України