VIN — ЕТИМОЛОГІЯ
вінегре́т
запозичення з французької мови;
фр. vinaigrette «соус із оцту, олії, солі» походить від vinaigre «оцет», утвореного з vin «вино», спорідненого з укр. вино́, та aigre «квас, кислота», що зводиться до нар.-лат. *acrus, лат. acer «гострий», спорідненого з псл. ostrъ, укр. го́стрий;
р. болг. винегре́т, бр. вінегрэ́т, п. winegret;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вінегрэ́т | білоруська |
| винегре́т | болгарська |
| acer «гострий» | латинська |
| *acrus | народнолатинська |
| winegret | польська |
| ostrъ | праслов’янська |
| винегре́т | російська |
| вино́ | українська |
| го́стрий | українська |
| vinaigrette «соус із оцту, олії, солі» | французька |
| vinaigre «оцет» | ? |
| vin «вино» | ? |
| aigre «квас, кислота» | ? |
фин «смугач, рід кита Balaenoptera» (зоол.)
запозичення з німецької мови;
н. Fínnfіsch «тс.», букв. «смугаста риба» (назва мотивується наявністю складок-борозен уздовж тіла кита), Fínnwall «фінвал» являють собою складні слова, що містять основу іменника Fіnnе «плавець риби; вугор, прищ», яке зводиться до свн. vinne (pfinne) «вугрі; гнилий, згірклий запах», спорідненого з гол. vin «вугор», англ. fin «плавець риби», норв. [fіnn(е)] «щетиноподібна трава; наріст, на якому тримається ріг (у рогатої худоби)», шв. [fen(a)] «хлібний колосок»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fin «плавець риби» | англійська |
| vin «вугор» | голландська |
| Fínnfіsch «тс.» | німецька |
| Fínnwall «фінвал» | німецька |
| Fіnnе «плавець риби; вугор, прищ» | німецька |
| fіnn(е) «щетиноподібна трава; наріст, на якому тримається ріг (у рогатої худоби)» | норвезька |
| vinne «вугрі; гнилий, згірклий запах» (pfinne) | середньоверхньнімецька |
| fen(a) «хлібний колосок» | шведська |
фі́на «личинка солітера» (зоол.)
запозичення з німецької мови;
нвн. Fínne (свн. vinne, pfinne) «плавець риби; прищ; глист» продовжує споріднене з гол. vin «плавець риби; прищ; вугор», норв. [fіnn(е)] (бот.) «мичка, Nardus L.», шв. [fen(a)], флам. vimme «колос»;
в основу всіх значень лягло поняття «гострий наріст»;
р. фи́нна, бр. фі́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фі́нка
фіно́з
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фі́на | білоруська |
| vin «плавець риби; прищ; вугор» | голландська |
| Fínne «плавець риби; прищ; глист» (свн. vinne, pfinne) | нововерхньонімецька |
| fіnn(е) «мичка, Nardus L.» (бот.) | норвезька |
| фи́нна | російська |
| vinne | середньоверхньнімецька |
| pfinne | середньоверхньнімецька |
| vimme «колос» | фламандська |
| fen(a) | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України