VILNA — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *ѵ^ьḷna «вовна»;

споріднене з лит. vìlna «вовна, шерсть», прус. wilna «каптан», лтс. vilna «вовна», гот. wulla, нвн. Wolle, дінд. urṇā «тс.», ав. varənā «вовна, шерсть», лат. lāna «тс.», vellus «стрижена вовна, руно», гр. ληνoς (дор. λᾱνος) «вовна», ουλος «кучерявий» (з *volnos або *volsos), дірл. olann «шерсть», хет. *ḫulana- «вовна», лув. *ḫulani- «тс.», можливо, вірм. gełmn «вовна, повсть»;

зіставляється з дінд. vṛ- «покривати» або зводиться до іє. *uel- «смикати»;

р. во́лна́, бр. во́ўна, др. вълна, п. wełna, ч. слц. vlna, вл. wołma, нл. wałma, полаб. våuno, болг. въ́лна, м. волна, схв. въ́на, слн. vólna, стсл. влъна;

псл. *ѵ^ьḷna;

споріднене з лит. vilnìs, vilnià «хвиля», лтс. vilna, двн. wella, нвн. Welle, дінд. ūrmí-, ав. varəmi-, алб. válë «тс.»;

іє. *uel- «повертати, валитися», звідки також вал, вали́ти;

причинами для зникнення слова вовна́ в українській і його відповідників у білоруській, польській та інших слов’янських мовах могли стати омонімічні й паронімічні конфлікти з словом во́вна¹;

р. волна́, др. вълна, п. ст. wełna (жін. р.), wełn (чол. р.), ч. слц. vlna, болг. вълна́, стсл. влъна;