VIDEO — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вид
іє. *ueid-, *uid- «дивитися; знати»;
псл. vidъ‹*veid-;
споріднене з лит. véidas «лице», лтс. veids «вид, форма», гот. witan, witaida «дивитися на що-небудь, споглядати», кімр. dwydd «присутність, наявність», лат. video «бачу», гр. (F)εἰδος «вид, форма»;
р. болг. м. вид, бр. від, др. видъ, п. вл. wid, ч. слц. vid, нл. widanje «вид, видимість», схв. вȗд, слн. vid, стсл. видъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви
«листівка»
вида́лець
«той, хто багато всього бачив»
вида́лий
«досвідчений»
вида́льщина
«бачена, відома річ»
ви́данський
«бачений»
вида́ти
вида́тий
«з великим обличчям»
виде́ць
«спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися
«увижатися»
ви́дище
«сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло
«видне місце»
ви́дмо
«привид, мара»
видна́к
«відкрите місце»
видничо́к
«видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́
«погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к
«видне місце»
ви́дьмище
«тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно
«видно»
відова́ти
«бачити»
зави́да
«заздрісна людина»
зави́дити
«позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний
«гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати
«заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини
«розвідини»
зви́дити
«вибачити, пробачити»
зви́дитися
«з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д
«видіння, образ»
напови́дний
«зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид
«пекло»
невидаль
«дивина»
невидальце
«тс.»
невида́нський
«небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок
«темне місце»
невидомий
«темний, непроглядний»
непови́дний
«непоказний»
обвидні́ти
о́вид
«обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок
«привид»
про́вид
«провидіння»
прови́да
«привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно
«сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| від | білоруська |
| вид | болгарська |
| wid | верхньолужицька |
| witan | готська |
| видъ | давньоруська |
| *ueid- | індоєвропейська |
| dwydd «присутність, наявність» | кімрська |
| video «бачу» | латинська |
| veids «вид, форма» | латиська |
| véidas «лице» | литовська |
| вид | македонська |
| widanje «вид, видимість» | нижньолужицька |
| wid | польська |
| vidъ‹*veid- | праслов’янська |
| вид | російська |
| вȗд | сербохорватська |
| vid | словацька |
| vid | словенська |
| видъ | старослов’янська |
| vid | чеська |
| *uid- «дивитися; знати» | ? |
| witaida «дивитися на що-небудь, споглядати» | ? |
ві́за
запозичення з французької мови;
фр. visa походить від лат. visa, форми множини від visum «проглянуте», дієприкметника від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти], вид;
р. болг. м. схв. вúза, бр. ві́за, п. wiza, ч. слц. слн. vízum, вл. wizum;
Фонетичні та словотвірні варіанти
візува́льник
візува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́за | білоруська |
| вúза | болгарська |
| wizum | верхньолужицька |
| visa | латинська |
| вúза | македонська |
| wiza | польська |
| viděti | праслов’янська |
| вúза | російська |
| вúза | сербохорватська |
| vízum | словацька |
| vízum | словенська |
| ви́діти | українська |
| visa | французька |
| vízum | чеська |
| visum «проглянуте» | ? |
| video «бачу» | ? |
| вид | ? |
зави́діти «заздрити»
значення «заздрити» ґрунтується, очевидно, на уявленні про лихе око;
Фасмер–Трубачев IІ 72;
непереконливим є повʼязання Махека (Sborník FFBrU 4, 25) з *neid, спорідненим з нвн. Neid «заздрість», гр. ὄνειδος «ганьба, сором», лтс. nаîds «ненависть». Шанский ЭИРЯ II 130–132;
пор. лат. invideo «дивлюся з недоброзичливістю, наврочую; заздрю», похідне від video «бачу»;
псл. zaviděti «заздрити», утворене від viděti «бачити»;
р. завидовать «заздрити», бр. завіду́шчы «заздрісний, завидний», др. завидѣти «задзрити», п. [zawidzieć], ч. závidět, слц. závidieť «тс.», вл. zawidźeć «не бажати кому чогось, заздрити», нл. zawiźeś, zawidowaś «тс.», болг. зави́ждам «заздрю», зави́дя «позаздрю», м. завидува «заздрить», завиди «позаздрить», схв. за́видети «заздрити», слн. zavídati, стсл. завидѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зави́д
«ревнощі»
зави́да
«тс. ВеБ; заздрісник, заздрісниця»
за́ви́дки
зави́дливий
«заздрий; [ревнивий, жадібний Ж]»
за́ви́дний
«який викликає заздрість, вартий заздрості; [заздрісний, ревнивий, жадібний Ж]»
за́видощі
завидувати
завиду́щий
за́видь
«заздрісник, недоброзичливець»
завидю́щий
зави́сливий
зави́сний
за́висник
«заздрісник»
за́вистити
зави́стовати
«тс.»
за́вистувати
за́висть
завису́щий
«дуже заздрісний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| завіду́шчы «заздрісний, завидний» | білоруська |
| зави́ждам «заздрю» | болгарська |
| зави́дя «позаздрю» | болгарська |
| zawidźeć «не бажати кому чогось, заздрити» | верхньолужицька |
| ὄνειδος «ганьба, сором» | грецька |
| завидѣти «задзрити» | давньоруська |
| invideo «дивлюся з недоброзичливістю, наврочую; заздрю» | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| nаîds | латиська |
| завидува «заздрить» | македонська |
| завиди «позаздрить» | македонська |
| zawiźeś «тс.» | нижньолужицька |
| zawidowaś «тс.» | нижньолужицька |
| Neid «заздрість» | нововерхньонімецька |
| zawidzieć | польська |
| *neid | праслов’янська |
| zaviděti «заздрити» | праслов’янська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| завидовать «заздрити» | російська |
| за́видети «заздрити» | сербохорватська |
| závidieť «тс.» | словацька |
| zavídati | словенська |
| завидѣти «тс.» | старослов’янська |
| závidět | чеська |
реві́зія «обстеження, перевірка»
запозичено через польське посередництво з пізньолатинської мови;
пізньолат. revisio «перегляд» утворене від лат. revīso «знову дивлюся, розглядаю; знову приходжу, навіщаю», пов’язаного з revideo «знову навіщаю, приходжу», префіксальним похідним від video «бачу, дивлюся», спорідненого з гот. witan «дивитися; спостерігати», лит. veizdė́ti «бачити», véidas «лице, обличчя», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. реви́зия, бр. рэві́зія, п. rewizja «обшук, трус; ревізія; перегляд; зведення, остання коректура», ч. revize, слц. revízia, вл. rewizijа, м. ревизиja, схв. рѐвӣзиjа, слн. revizíja «ревізія; зведення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ревізіоні́зм
ревізіоні́ст
ревізіоністи́чний
ревізіоні́стський
ревізо́р
ревізува́ти
реві́зький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэві́зія | білоруська |
| реви́зия | болгарська |
| rewizijа | верхньолужицька |
| witan «дивитися; спостерігати» | готська |
| revīso «знову дивлюся, розглядаю; знову приходжу, навіщаю» | латинська |
| veizdė́ti «бачити» | литовська |
| ревизиja | македонська |
| revisio «перегляд» | пізньолатинська |
| rewizja «обшук, трус; ревізія; перегляд; зведення, остання коректура» | польська |
| viděti | праслов’янська |
| реви́зия | російська |
| рѐвӣзиjа | сербохорватська |
| revízia | словацька |
| revizíja «ревізія; зведення» | словенська |
| ви́діти | українська |
| revize | чеська |
| revideo «знову навіщаю, приходжу» | ? |
| video «бачу, дивлюся» | ? |
| véidas «лице, обличчя» | ? |
іде́я
нім. Idée, фр. idée походять від лат. idea, що відтворює гр. ιδέα «вигляд; ідея», пов’язане з ίδεĩν «бачити» (аорист), спорідненим з лат. video «бачу», псл. viděti, укр. ви́діти;
запозичення з західноєвропейських мов;
р. болг. иде́я, бр. іде́я, п. ч. слц idea, вл. нл. ideja, м. схв.идеја, слн. ideja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іде́я | білоруська |
| иде́я | болгарська |
| ideja | верхньолужицька |
| ιδέα «вигляд; ідея» | грецька |
| ίδεĩν «бачити» (аорист) | грецька |
| idea | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| схв | македонська |
| ideja | нижньолужицька |
| Idée | німецька |
| idea | польська |
| viděti | праслов’янська |
| иде́я | російська |
| idea | словацька |
| idéja | словенська |
| ви́діти | українська |
| idée | французька |
| idea | чеська |
і́дол
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. εἴδωλον «подоба, образ» зводиться до ἰδεĩν «бачити» (аорист), споріднекого з лат. video «бачу», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. м. и́дол, бр. і́дал, др. идолъ, п. ч. слц. вл. ídol, схв. ùдол, слн. idól, стсл. идолъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́дол
и́дольство
идоля́н
идоля́нин
і́долка
ідоля́нин
«язичник»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| і́дал | білоруська |
| и́дол | болгарська |
| ídol | верхньолужицька |
| εἴδωλον «подоба, образ» | грецька |
| ἰδεĩν «бачити» (аорист) | грецька |
| идолъ | давньоруська |
| video «бачу» | латинська |
| и́дол | македонська |
| ídol | польська |
| viděti | праслов’янська |
| и́дол | російська |
| ùдол | сербохорватська |
| ídol | словацька |
| idól | словенська |
| идолъ | старослов’янська |
| ви́діти | українська |
| ídol | чеська |
імпровіза́ція
запозичення з французької мови;
фр. improvisation пов’язане з дієсловом improviser «імпровізувати», яке походить від іт. improvvisare «тс.», пов’язаного з improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий», що походить від лат. imprōvīsus «тс.», утвореного із заперечної частки in- (im-) і дієприкметника prōvīsus від дієслова prōvideo «передбачаю», що складається з префікса prō- «перед-, за-», спорідненого з псл. pro-, pra-, укр. про-, і дієслова video «бачу, спостерігаю», спорідненого з псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. Импровиза́ция, бр. імправіза́цыя, п. improwizacja, ч. improvizace, слц. improvizácia, вл. нл. improwizacija, м. схв. импровиза́ција, слн. improvizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
імпровіза́тор
імпровізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| імправіза́цыя | білоруська |
| импровиза́ция | болгарська |
| improwizacija | верхньолужицька |
| improvvisare «тс.» | італійська |
| improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий» | італійська |
| imprōvīsus «тс.» | латинська |
| prōvideo «передбачаю» (im-) | латинська |
| prō- «перед-, за-» | латинська |
| video «бачу, спостерігаю» | латинська |
| импровиза́ција | македонська |
| improwizacija | нижньолужицька |
| improwizacja | польська |
| pro- | праслов’янська |
| pra- | праслов’янська |
| viděti | праслов’янська |
| импровиза́ция | російська |
| импровиза́ција | сербохорватська |
| improvizácia | словацька |
| improvizácija | словенська |
| про- | українська |
| ви́діти | українська |
| improvisation «імпровізувати» | французька |
| improviser | французька |
| improvizace | чеська |
істо́рія
гр. ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» пов’язане з οδα (*Foĩδα), ἵσμεν «знаю», спорідненим з εδον «бачу», ἰδεĩν «бачити», лат. video «бачу», псл. viděti «бачити», укр. [ви́діти];
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
р. болг. исто́рия, бр. гісто́рыя, др. история, п. historia, historyk, ч. historie, слц. historia, вл.нл. historija, м. истоpиja, схв. xcmōpиja, cmopиja, слн. histórija, стсл. историчьскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істори́зм
істо́рик
істори́чний
істория
(1653)
істо́рійка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гісто́рыя | білоруська |
| исто́рия | болгарська |
| ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» | грецька |
| ἵσμεν «знаю» | грецька |
| ει˜δον «бачу» | грецька |
| ἰδεĩν «бачити» | грецька |
| *Foĩδα | грецька |
| история | давньоруська |
| video «бачу» | латинська |
| истоpиja | македонська |
| historia | польська |
| historyk | польська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| исто́рия | російська |
| xcmōpиja | сербохорватська |
| historia | словацька |
| histórija | словенська |
| историчьскъ | старослов’янська |
| ви́діти | українська |
| historie | чеська |
| οι˜δα | ? |
| historija | ? |
телеві́зія
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Televisión, фр. télévіsion, англ. televísion (утворене Г. Гернсбаком, 1911 р.) складаються з основ гр. τη̃λε «далеко» і лат. vīsiō «бачення», пов’язаного з video, -ēre «бачити», спорідненим з гр. εἰ˜δον «побачив», гот. witan «дивитися, спостерігати», weitan «бачити», лит. veizdėˊti «дивитися», прус. widdai «бачив», псл. viděti «бачити», укр. вид;
р. болг. телеви́зия, бр. тэлеві́зія, п. telewizja, ч. televize, televise, слц. televízia, м. телевизиja, схв. телевѝзиja, слн. televizíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
телевізі́йний
телеві́зор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| televísion (утворене Г. Гернсбаком, 1911 р.) | англійська |
| тэлеві́зія | білоруська |
| телеви́зия | болгарська |
| witan «дивитися, спостерігати» | готська |
| weitan «бачити» | готська |
| τη̃λε «далеко» | грецька |
| εἰ˜δον «побачив» | грецька |
| vīsiō «бачення» | латинська |
| vidēre «бачити» | латинська |
| video | латинська |
| veizdėˊti «дивитися» | литовська |
| телевизиja | македонська |
| Televisión | німецька |
| telewizja | польська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| widdai «бачив» | прусська |
| телеви́зия | російська |
| телевѝзиja | сербохорватська |
| televízia | словацька |
| televizíja | словенська |
| вид | українська |
| télévіsion | французька |
| televize | чеська |
| televise | чеська |
прові́зія «продовольство, їстівні припаси; [винагорода за зусилля і витрати Нед; процент, знижка як комісійні Нед]»
через польську або німецьку мову (н. Provisión «комісійні; провізія») запозичено з латинської;
лат. prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») є похідним від дієслова prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую», утвореного за допомогою префікса pro-, спорідненого з укр. про від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти] «бачити»;
р. болг. прови́зия «провізія», бр. праві́зія «тс.», п. prowizja «комісійні; провізія», ч. provize «комісійні», provise, слц. provízia, вл. prowizija, м. провизиjа, схв. про̀вӣзиjа, слн. provizíja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
провізі́йний
прові́зний
«стосовний до провізії, процентів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праві́зія «тс.» | білоруська |
| прови́зия «провізія» | болгарська |
| prowizija | верхньолужицька |
| prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») | латинська |
| prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую» | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| провизиjа | македонська |
| Provisión | німецька |
| Provisión | німецька |
| prowizja «комісійні; провізія» | польська |
| viděti | праслов’янська |
| прови́зия «провізія» | російська |
| про̀вӣзиjа | сербохорватська |
| provízia | словацька |
| provizíja «тс.» | словенська |
| про «бачу» | українська |
| ви́діти «бачити» | українська |
| provize «комісійні» | чеська |
| provise «комісійні» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України