VERSUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верства́ «міра довжини; прошарок»
псл. *vьstva‹ ‹*vьrttva;
споріднене з лит. vaṝstas і лат. versus «поворот плуга в кінці гонів; довжина борозни», дінд. vṛttáḥ «круглий; повернутий», іє. *uert-/*urt«вертіти, крутити»;
спочатку сприймалося як «віддаль між двома поворотами плуга»;
внаслідок переосмислення виник ряд інших значень: «шар землі», «рядок написаного» (на думку Махека, це значення в латинській мові походить з хліборобської лексики), «ряд снопів на току для молотьби», «верстовий стовп», «людина занадто високого росту», «клас, прошарок суспільства», «ставити в шеренги, вирівнювати» тощо з варіаціями в різних слов’янських мовах;
р. Верста́, бр. вярста́, др. вьрста, п. wiorstwa, wiorsta, wersta, werstwa, [werst, werszt], ч. слц. versta, вл. woršta, нл. warsta «прошарок», болг. верста́, схв. врcma, слн. vŕsta, стсл. връста;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верста
верста
(XV--XVII ст.)
верстальник
(полігр.)
верста́ти
(полігр. і «прямувати, простувати»)
верста́тка
(полігр.)
верства
(XVII ст.)
верствува́ти
верствува́тий
«складений рядами»
ве́рстка
версто́вник
версто́к
«вершок з молока»
версть
«верста»
переверстка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вярста́ | білоруська |
| верста́ | болгарська |
| woršta | верхньолужицька |
| vṛttáḥ «круглий; повернутий» | давньоіндійська |
| вьрста | давньоруська |
| versus «поворот плуга в кінці гонів; довжина борозни» | латинська |
| vaṝstas | литовська |
| warsta «прошарок» | нижньолужицька |
| wiorstwa | польська |
| wiorsta | польська |
| wersta | польська |
| werstwa | польська |
| *v | праслов’янська |
| врcma | сербохорватська |
| versta | словацька |
| vŕsta | словенська |
| връста | старослов’янська |
| werst | українська |
| werszt | українська |
| versta | чеська |
| *uert-/*urt «вертіти, крутити» | ? |
| як «віддаль між двома поворотами плуга» | ? |
| значень: «шар землі» | ? |
| Верста́ | ? |
вірш «сучасний жанр поетичного твору»
лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́рша
«староукраїнський жанр поетичного твору»
вірша́р
«віршувальник»
вірші́вка
«різдвяний вірш на зразок колядки»
віршівни́к
ві́ршник
віршовни́к
«тс.»
віршува́льник
віршува́ти
«складати вірші; [проказувати різдвяні вірші Кур]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верш | білоруська |
| versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» | латинська |
| верс | македонська |
| wiersz | польська |
| *v | праслов’янська |
| ви́рша | російська |
| ви́рша | російська |
| вȅрс | сербохорватська |
| verš | словацька |
| verz | словенська |
| верті́ти | українська |
| вірш | українська |
| verš | чеська |
| verto «повертаю» | ? |
тра́верз «поперечна перегородка на судні»
запозичення з французької мови;
фр. traverse «перекладина, поперечний брус» через проміжну форму слат. traversus зводиться до лат. transversus «поперечний», що складається з префікса trans- «через, пере-» та іменника versus «борозна; ряд, лінія», спорідненого з псл. *vьr̥těti «вертіти»;
р. тра́верс, бр. тра́верз, тра́верс, п. trawers, ч. travers, слц. traverza, вл. trawersa, болг. траве́рса, м. траве́рза, схв. травѐрза, слн. travêrza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тра́верза
«поперечна перекладина у машинах, спорудах; поперечна балка у верхній частині стовпа»
тра́верзний
тра́верс
«насип у окопах; дамба; напрям, перпендикулярний до курсу судна, літака; перехід альпіністів по гребені гірського хребта»
тра́верса
«тс.»
тра́версний
траверсува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́верз | білоруська |
| тра́верс | білоруська |
| траве́рса | болгарська |
| trawersa | верхньолужицька |
| transversus «поперечний» | латинська |
| trans- «через, пере-» | латинська |
| versus «борозна; ряд, лінія» | латинська |
| траве́рза | македонська |
| trawers | польська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥těti «вертіти» | праслов’янська |
| тра́верс | російська |
| травѐрза | сербохорватська |
| traversus | середньолатинська |
| traverza | словацька |
| travêrza | словенська |
| traverse «перекладина, поперечний брус» | французька |
| travers | чеська |
універса́льний «всеосяжний, різнобічний, загальний»
запозичення з латинської мови;
лат. ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» походить від ūniversus «весь, цілий, загальний», що є складним утворенням з основ слів ūnus «один», спорідненого з псл. *іnъ «один», укр. [и́ний] «інший», і versus, дієприкметника від vertere «вертіти, крутити», що відповідає псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. универса́льный, бр. універса́льны, п. uniwersalny, ч. univerzální, слц. univerzаlný, болг. универса́лен, м. универза́лен, схв. у̏ниверза̄лан, слн. univerzálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
универса́льний
універза́льний
«тс.»
універса́л
«людина різнобічних знань і навичок; вид інструменту»
універсаліза́ція
універсалі́зм
універса́льно
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| універса́льны | білоруська |
| универса́лен | болгарська |
| ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» | латинська |
| ūniversus «весь, цілий, загальний» | латинська |
| vertere «вертіти, крутити» | латинська |
| versus | латинська |
| универза́лен | македонська |
| uniwersalny | польська |
| *іnъ «один» | праслов’янська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥těti | праслов’янська |
| универса́льный | російська |
| у̏ниверза̄лан | сербохорватська |
| univerzаlný | словацька |
| univerzálen | словенська |
| и́ний «інший» | українська |
| верті́ти | українська |
| univerzální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України