VASE — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через російську або польську мову з французької або німецької;

фр. vase, н. Váse походять від лат. vās, мн. vāsa «посуд», спорідненого з умбр. vasor «тс.»;

р. бр. болг. ва́за, п. вл. нл. waza «ваза, супниця», ч. слц. слн. váza, м. схв. ва́за, ва́зна;

р. вазон виводиться (Фасмер І 267; Шанский ЭСРЯ І 3, 6) від фр. vason, похідного від vase «ваза»;

п. wazon вважається (Brückner 604) власним утворенням на основі waza «ваза» або виводиться (Sł. wyr. obcych 801) з іт. vaso «вазон», що походить від лат. vās «посуд»;

запозичення з російської або польської мови;

р. бр. вазо́н, п. wazon;

псл. pasmo, *pasmę;

споріднене з лтс. puõsms «ланка, відрізок; пасмо», свн. vase «волокно, торочки, облямівка», снн. снідерл. vēse, двн. faso (чол. р.), fasa (жін. р.), дангл. fœs «тс.»;

значенням «жмут ниток, що майорять під вітром» наближається до кореня *pēs- «дути, віяти», до якого зводяться й укр. пахну́ти, па́хнути, схв. пàхӯљ «жмут, пасмо»;

наявність слова у латиській мові (лит. põsmas «пасмо» може бути слов’янським запозиченням) і його загальнослов’янське поширення виключають думку (Räsänen Tschuw. L. 182) про його тюркське (чуваське) походження;

р. м. па́смо, бр. па́сма, п. вл. нл. pasmo, ч. слц. pásmo, полаб. posmą, болг. па́смо́, схв. па̏смо;