VARA — ЕТИМОЛОГІЯ
брибе́ґа «дурнуватий чоловік»
очевидно, видозмінене запозичення з молдавської мови;
молд. бербе́к «баран» походить від лат. berbēx «валах», vervēx «тс.», спорідненого з гр. гомер. εἰρος (*FεpFoς) «вовна», дінд. ūrā «вівця», дісл. vara «шкура»;
менш переконливе виведення (Vrabie Romanoslavica 14, 134) від рум. pribeag «блукач, бурлака»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
εἰρος «вовна» (*FεpFoς) | гомерівське |
εἰρος «вовна» (*FεpFoς) | грецька |
ūrā «вівця» | давньоіндійська |
vara «шкура» | давньоісландська |
berbēx «валах» | латинська |
бербе́к «баран» | молдавська |
pribeag «блукач, бурлака» | румунська |
vervēx «тс.» | ? |
гара́ж
запозичено з французької мови через посередництво російської;
фр. garage «тс.» утворене від дієслова garer «поставити під прикриття, прибрати», яке походить від франк. *warön «берегти», спорідненого з днн. waron, дангл. warian, дісл. vara, нвн. wahren «тс.», лтс. verties «дивитися, помічати», лат. verēri «шанобливо дивитися», гр. ώ·›α «захист, турбота»;
р. бр. болг. гараж, п. garaż, ч. слц. garáž, вл. нл. garāža, м. схв. гаража, слн. garažą;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гараж | білоруська |
гараж | болгарська |
garāža | верхньолужицька |
ώ·›α «захист, турбота» | грецька |
warian | давньоанглійська |
vara | давньоісландська |
waron | давньонижньонімецька |
verēri «шанобливо дивитися» | латинська |
verties «дивитися, помічати» | латиська |
гаража | македонська |
garāža | нижньолужицька |
wahren «тс.» | нововерхньонімецька |
garaż | польська |
гараж | російська |
гаража | сербохорватська |
garáž | словацька |
garažą | словенська |
*warön «берегти» | франкська |
garage «тс.» | французька |
garáž | чеська |
garer «поставити під прикриття, прибрати» | ? |
прово́рний
очевидно, запозичення з російської мови;
р. прово́рный «меткий, спритний, проворний» є похідним від [прово́р] «спритна людина», пов’язаного з [ворово́й] «меткий, спритний, проворний», утвореного за допомогою префікса про- «про-» від кореня -вор-, спорідненого з лит. varýti «гнати, рухати», лтс. vert «бігати», vere «енергія, спритність, схильність»;
менш обґрунтоване зближення (Mikl. EW 382; Trautmann 351; Štrekelj AfSlPh 28, 503) з р. верени́ца «низка», як і зіставлення (Mikkola Berühr. 105) з болг. ва́рам «ошукую», схв. ва̏рати «вводити в оману», гот. warei «обережність, обачність», дісл. vara «передчувати, перестерігати»;
бр. [право́ра] «проворний хлопчик або проворна дівчинка», п. [proworny] «порядний» (з укр. або р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
попроворні́шати
проворкува́тий
«проворний»
проворня́ка
«проворна особа»
прово́рство
проворя́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
право́ра «проворний хлопчик або проворна дівчинка» | білоруська |
ва́рам «ошукую» | болгарська |
warei «обережність, обачність» | готська |
vara «передчувати, перестерігати» | давньоісландська |
vert «бігати» | латиська |
vere «енергія, спритність, схильність» | латиська |
varýti «гнати, рухати» | литовська |
proworny «порядний» (з укр. або р.) | польська |
прово́рный «меткий, спритний, проворний» | російська |
прово́р «спритна людина» | російська |
ворово́й «меткий, спритний, проворний» | російська |
верени́ца «низка» | російська |
ва̏рати «вводити в оману» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України