UT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
до «перший звук музичної гами і нота, що його позначає» (муз.)
запозичення з італійської мови, де всі назви звуків гами – ut, re, mi, fa і т. д;
р. бр. болг. до, п. ч. слц. do;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
до | білоруська |
до | болгарська |
do | польська |
до | російська |
do | словацька |
do | чеська |
ut | ? |
re | ? |
mi | ? |
д | ? |
ода́я «загін для рогатої худоби поза селом Г, Ж; ферма Ж; хутір, дача Ме; полянка в лісі Мо; гурт, отара овець МСБГ»
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. ода́е «кімната; загін для худоби, вівчарня», рум. odа́ie «тс.», як і болг. одая́ «кімната», м. одаjа, схв. о̏даjа «тс.», походять від тур. oda «кімната», спорідненого з гаг. о́да, крим.-тат. кар. уйг. ода «тс.», туркм. тур. діал. аз. уйг. отағ/отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната», які, можливо, зводяться до тюрк. ота-/*о:та «зігріватися, розпалювати дрова» або от-/*о:т- «розпалювати вогонь»;
менш обґрунтоване пов’язання наведених слів з як. üt «нора», чув. odar «притулок для овець», що зводились до коренів oj, öj, ov, ev, ot, ut, üt «копати, заглиблювати, яма, заглиблення»;
тюрк-ські форми зіставляються з монг. Otag, otug, калм. otog‹ «рід, плем’я, община, на ція, держава», а також з тунг. otok, otoh «табір»;
п. ст. oda «кошара», [odaj] «хутір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ода́йник
«фермер»
ода́йничка
«дружина одайника»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | азербайджанська |
отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | азербайджанська |
одая́ «кімната» | болгарська |
о́да | гагаузька |
ot «рід, плем’я, община, на ція, держава» | калмицька |
ода «тс.» | караїмська |
ода «тс.» | кримсько-татарська |
одаjа | македонська |
ода́е «кімната; загін для худоби, вівчарня» | молдавська |
Otag | монгольська |
oda «кошара» | польська |
odа́ie «тс.» | румунська |
о̏даjа «тс.» | сербохорватська |
otok | тунгуська |
oda «кімната» | турецька |
отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | турецька |
отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | турецька |
отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | туркменська |
отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | туркменська |
ота- «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
*о «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
та «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
ода «тс.» | уйгурська |
отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | уйгурська |
отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | уйгурська |
odaj «хутір» | українська |
odar «притулок для овець» | чуваська |
üt «нора» | якутська |
отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | ? |
отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | ? |
от-/*о:т- «розпалювати вогонь» | ? |
öj | ? |
ov | ? |
ev | ? |
ot | ? |
ut | ? |
üt «копати, заглиблювати, яма, заглиблення» | ? |
otug | ? |
otoh «табір» | ? |
oda «кошара» | ? |
лока́ут «закриття підприємств і масове звільнення робітників з виробництва»
запозичення з англійської мови;
англ. lock-out «локаут», букв. «замикання дверей перед кимось», lock out «замикати двері перед кимсь» складається з основи дієслова lock «замикати» (дангл. lūсаn), спорідненого з днн. lūkan, дісл. дфриз. lūka, двн. lūhhan, гот. galūkan «тс.», дісл. lok «замок», гот. usluks «отвір», двн. loh «дірка», нвн. Loch «тс., отвір», дінд. rujáti «ламає», лит. lúžti, láužyti «ламати», і прийменника out «поза, за, зовні, геть», спорідненого з ісл. út, норв. шв. ut, гот. дангл. дфриз. днн. ūt, двн. ūz, нвн. aus, дінд. ud;
р. болг. лока́ут, бр. лака́ут, п. lokaut, схв. лȏкаут;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лока́утник
локаутува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lock-out «локаут» | англійська |
lock out «замикати двері перед кимсь» | англійська |
lock «замикати» (дангл. Іūсаn) | англійська |
out «поза, за, зовні, геть» | англійська |
лака́ут | білоруська |
лока́ут | болгарська |
galūkan «тс.» | готська |
usluks «отвір» | готська |
ūt | готська |
ūt | давньоанглійська |
lūсаn | давньоанглійська |
lūhhan | давньоверхньонімецька |
loh «дірка» | давньоверхньонімецька |
ūz | давньоверхньонімецька |
rujáti «ламає» | давньоіндійська |
ud | давньоіндійська |
lūka | давньоісландська |
lok «замок» | давньоісландська |
lūkan | давньонижньонімецька |
ūt | давньонижньонімецька |
lūka | давньофризька |
ūt | давньофризька |
út | ісландська |
lúžti | литовська |
láužyti «ламати» | литовська |
Loch «тс., отвір» | нововерхньонімецька |
aus | нововерхньонімецька |
ut | норвезька |
lokaut | польська |
лока́ут | російська |
лȏкаут | сербохорватська |
ut | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України