TYPE — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з англійської мови, можливо, через посередництво німецької чи французької (н. Linotype, фр. linotype);

англ. linotype «тс.» утворене на основі словосполучення line-of-type;

англ. line «лінія» походить від лат. līnea (звідки й укр. лі́нія), прийменник of «з, від» споріднений з нвн. ab «від», лат. ab, гр. ἀπό «геть, від», іменник type «штамп, відбиток, літера» походить від гр. τόπος «відбиток», пов’язаного з τύπτω «стукаю, б’ю», спорідненим з дінд. prastumpati «стукае», укр. то́пати, ту́пати;

р. болг. линотйп, бр. лінаты́п, п. ч. слц. linotyp, схв. лȕнотӣп, слн. linotype, linotaip;

запозичення з англійської мови;

англ. teletype складається з основ tele- «теле-» (від гр. τη̃λε «далеко») і type «друкувати на машинці», пов’язаного з type «тип» (від лат. typus «зображення»);

р. телета́йп, бр. тэлета́йп, п. teletypista, ч. teletyp(e), слц. teletyp, болг. телети́п, схв. телетаjп;

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. Тур «тип, прототип; зразок», фр. type «тс.» походять від пізньолат. typus «образ, зображення», яке зводиться до гр. τύπος «удар; відбиток», пов’язаного з τύπτω «б’ю», спорідненим з дінд. tṓpati (tupáti, túmpati, tumpáti) «штовхає», лтс. staũpe «сліди кінських копит», псл. *tъpъtъ «топіт», *tъpati «топати»;

р. болг. м. тип, бр. тып, п. ч. слц. вл. typ, схв. ти̑п, слн. típ;