TUR — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дар
псл. darъ, пов’язане з dati, як žirъ з žiti, ріrъ з piti;
споріднене з гр. δѽρον «подарунок», вірм. tur «тс.»;
р. бр. болг. м. дар, др. даръ, п. ч. слц. вл. нл. dar, схв. дȃр, слн. dár, стсл. даръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́здар
безда́ра
вдарми́цю
«надармо»
відда́рок
«взаємний подарунок»
дара́
«причастя»
да́ра
«дарунок»
дара́мно
«даремно»
дарани́ця
«подарунок»
да́рбенний
«дарчий»
даре́вний
«даремний»
даре́мне
«даремно»
даре́мний
даре́мщина
«подароване»
дари́зна
«речі особистого користування, що даються в придане молодій»
дари́знина
«тс.»
дари́ти
дари́ця
«дарунок»
дарівни́к
«той, хто дарує»
дарівщина
«подароване»
дарі́жний
«дарований»
да́рма́
«даремно; не варто, хай»
дарми́й
«даровий»
дарми́ця
«незначна річ, добро, що легко прийшло»
да́рмо
дармува́ти
«гаяти час; перебувати без ужитку»
дарни́к
«артос (освячений хліб)»
да́рниця
«дарча грамота»
(заст.)
даровани́на
«дар»
даровизна
«подаровані речі»
даровий
даровина́
«жертва»
дарови́тий
дарови́ця
«те, що дісталося даром»
дарови́ще
«вид дитячої гри»
даровни́й
«даровий»
даро́к
«дар»
да́ром
дарома́
«тс.»
даро́мщина
«дарова праця»
да́рство
«дар»
дарува́ти
дару́нок
да́рчий
зада́р
задаре́мно
зада́рма
зада́ром
надаре́мне
«надаремно»
надаре́мний
нада́рмо
незда́ра
незда́рисько
обдаро́вувати
одда́ра
«віддяка»
одда́рок
«тс.»
подару́нок
прида́рка
«тс.»
при́дарний
«випадковий»
при́дарність
«випадковість»
прида́рок
«випадок»
роздарко́вуватися
«роздавати»
ударми́цю
узада́р
«тс.»
узда́р
«даром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дар | білоруська |
| дар | болгарська |
| dar | верхньолужицька |
| tur «тс.» | вірменська |
| δѽρον «подарунок» | грецька |
| даръ | давньоруська |
| дар | македонська |
| dar | нижньолужицька |
| dar | польська |
| darъ | праслов’янська |
| дар | російська |
| дȃр | сербохорватська |
| dar | словацька |
| dár | словенська |
| даръ | старослов’янська |
| dar | чеська |
Німфодо́ра (жіноче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Νυμφοδώρα утворене від νύμφος «наречена; молода дружина; молода жінка; німфа» та δωρον «подарунок, дар», спорідненого з вірм. tur «дар», псл. darъ, укр. дар;
р. Нимфодо́ра, бр. Німфадо́ра, болг. Нимфодо́ра, Нимфидо́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ра
Нνмфодωра
«невѣстный дар»
(1627)
Ні́мфа
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Німфадо́ра | білоруська |
| Нимфодо́ра | болгарська |
| Нимфидо́ра | болгарська |
| tur «дар» | вірменська |
| Νυμφοδώρα «наречена; молода дружина; молода жінка; німфа» | грецька |
| δωρον «подарунок, дар» | грецька |
| νύμφος | грецька |
| darъ | праслов’янська |
| Нимфодо́ра | російська |
| дар | українська |
тур «вимерлий дикий бик, Bos primigenius; гірська коза, Capra ibex L.; Capra caucasica Güld.» (зоол.)
псл. turъ;
споріднене з лит. taũras «буйвіл, тур», прус. tauris «зубр», лат. taurus «бик», гр. ταύρος, ірл. tarb «тс.», ав. staōra- «велика рогата худоба», гот. stiur «бик; теля»;
очевидно, залишок доіндоєвропейського субстрату;
р. бр. болг. тур, др. туръ, п. ч. слц. вл. нл. tur, полаб. täur, схв. Typjaк (топонім), слн. túr, стсл. тоуръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туре́ць
(зменш.)
тури́ця
«самиця тура»
тури́ще
ту́рій
(у сполученні ту́рі язики́ -- вид рослини)
турка́тий
«в якого роги повернуті один до одного Г, Чаб»
(про вола)
турко
(назва вола з рогами, які розходяться від основи, а з середини загнуті всередину)
туря́
«маля тура»
ту́рячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| staōra- «велика рогата худоба» | авестійська |
| тур | білоруська |
| тур | болгарська |
| tur | верхньолужицька |
| stiur «бик; теля» | готська |
| ταύρος | грецька |
| туръ | давньоруська |
| tarb «тс.» | ірландська |
| taurus «бик» | латинська |
| taũras «буйвіл, тур» | литовська |
| tur | нижньолужицька |
| täur | полабська |
| tur | польська |
| turъ | праслов’янська |
| tauris «зубр» | прусська |
| тур | російська |
| Typjaк (топонім) | сербохорватська |
| tur | словацька |
| túr | словенська |
| тоуръ | старослов’янська |
| tur | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України