TUBA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рурочник «гриб Boletus Dill.» (бот.)
похідне утворення від ру́ра «трубка»;
пор. інші назви гриба Boletus Dill.: [дудчак, цівочник, трубчак] (Mak 57);
термін [рурчасті] виник, можливо, як часткова калька лат. Tubuliflorae, в якому основа tubula «трубочка» є зменш. від tuba «труба, трубка»;
п. rurkowe «тс.», слц. rúra «трубчасте стебло рослини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рурчасті
«трубкоцвіті, Tubuliflorae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tubula «трубочка» | латинська |
| tuba «труба, трубка» | латинська |
| Tubuliflorae | латинська |
| rurkowe «тс.» | польська |
| rúra «трубчасте стебло рослини» | словацька |
| ру́ра «трубка» | українська |
| рурчасті | українська |
трембі́та «гуцульський музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби»
рум. молд. trîmbíţă «труба, сурма, горн» походять від південнослов’янськ. trǫbica «трубка» (пор. стсл. трѫбица «тс.»), зменш. від trǫba «труба»;
уг. trombita «труба» виводиться від іт. trombetta «трубка», зменш. від tromba «труба», що пов’язується з лат. tuba «тс.»;
запозичення зі східнороманських і з угорської мов;
п. trąbita, trombita, [trębita];
Фонетичні та словотвірні варіанти
мбе́та
«тс.»
мбі́та
трембіта́нник
«музикант, що грає на трембіті»
трембіта́р
«тс.»
трембіта́ти
«грати на трембіті»
тримбі́та
трубе́та
«тс.»
трумбе́та
«тс. Нед; труба»
трумбета́ти
трумбита́ти
трумбіта́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trombetta «трубка» | італійська |
| tromba «труба» | італійська |
| tuba «тс.» | латинська |
| trîmbíţă «труба, сурма, горн» | молдавська |
| trąbita | польська |
| trombita | польська |
| trîmbíţă «труба, сурма, горн» | румунська |
| трѫбица | старослов’янська |
| trombita «труба» | угорська |
| trębita | українська |
| trǫbica «трубка» (пор. стсл. трѫбица «тс.») | ? |
| trǫba «труба» | ? |
ту́ба «тюбик; вид музичного інструмента»
очевидно, запозичення з німецької мови;
нім. Túba «тс.», Tube «тюбик» походять від лат. tuba «труба», пов’язаного з tubus «тс.» невідомого походження;
р. бр. болг. м. схв. ту́ба, п. ч. слц. вл. tuba, слн. túba;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́ба | білоруська |
| ту́ба | болгарська |
| tuba | верхньолужицька |
| tuba «труба» | латинська |
| tubus «тс.» | латинська |
| ту́ба | македонська |
| Túba «тс.» | німецька |
| Tube «тюбик» | німецька |
| tuba | польська |
| ту́ба | російська |
| ту́ба | сербохорватська |
| tuba | словацька |
| túba | словенська |
| tuba | чеська |
тю́бик «м’яка трубочка, вміст якої добувають видавлюванням»
запозичення з французької мови;
фр. tube «трубка, тюбик» походить від лат. tubus «труба, трубка», пов’язаного з tuba «труба», що не має певної етимології;
р. тю́бик, бр. цю́бік, п. tuba, tubka, ч. слц. tuba, tubička, вл. tuba, болг. ту́ба, ту́бичка, м. туба, схв. ту̏ба, слн. túba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́бик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цю́бік | білоруська |
| ту́ба | болгарська |
| ту́бичка | болгарська |
| tuba | верхньолужицька |
| tubus «труба, трубка» | латинська |
| tuba «труба» | латинська |
| туба | македонська |
| tuba | польська |
| tubka | польська |
| тю́бик | російська |
| ту̏ба | сербохорватська |
| tuba | словацька |
| tubička | словацька |
| túba | словенська |
| tube «трубка, тюбик» | французька |
| tuba | чеська |
| tubička | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України