TREPAN — ЕТИМОЛОГІЯ
трепа́н «хірургічний інструмент для свердління кістки»
запозичення з французької мови;
фр. trépan «свердел» походить від слат. trepanum, джерелом якого є гр. τρύπανον «тс.», пов’язане з τρῡπάω «свердлити», спорідненим з лит. trupėˊti «кришитися», trupùs «ламкий», псл. trupъ «труп»;
іє. *treu-p-, похідне від *teren-/tren-/ter- «терти, свердлити»;
р. трепа́н, трепана́ция, бр. трэпа́н, трэпана́цыя, п. trepan, trepanacja, ч. trepanace, слц. trepanácia, болг. трепана́ция, схв. тра̏пан, трепан, трепанациja, слн. trepanácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трепана́ція
трепанува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
трэпа́н | білоруська |
трэпана́цыя | білоруська |
трепана́ция | болгарська |
τρύπανον «тс.» | грецька |
τρῡπάω «свердлити» | грецька |
*treu-p- | індоєвропейська |
*teren-/tren-/ter- «терти, свердлити» | індоєвропейська |
trupėˊti «кришитися» | литовська |
trupùs «ламкий» | литовська |
trepan | польська |
trepanacja | польська |
trupъ «труп» | праслов’янська |
трепа́н | російська |
трепана́ция | російська |
тра̏пан | сербохорватська |
трепан | сербохорватська |
трепанациja | сербохорватська |
trepanum | середньолатинська |
trepanácia | словацька |
trepanácija | словенська |
trépan «свердел» | французька |
trepanace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України