TORA — ЕТИМОЛОГІЯ
То́ра «П’ятикнижжя Мойсея (перша частина Біблії); пергаментний сувій з цим текстом»
слово гебрайського походження;
гебр. Tōrā́h «вчення, закон» є похідним від дієслова hōrā́h «він показав, навчив»;
р. бр. То́ра, п. Tora, ч. tóra, thora, слц. слн. tóra, болг. тора́, схв. тора;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| То́ра | білоруська |
| тора́ | болгарська |
| Tōrā́<SUP>h</SUP> «вчення, закон» | гебрайська |
| hōrā́<SUP>h</SUP> «він показав, навчив» | гебрайська |
| Tora | польська |
| То́ра | російська |
| тора | сербохорватська |
| tóra | словацька |
| tóra | словенська |
| tóra | чеська |
| thora | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України