TOR — ЕТИМОЛОГІЯ
тор «колія»
псл. torъ «тертя; [торований шлях]», пов’язане чергуванням голосних з *terti «терти»;
зіставляється з лтс. nuotars «лука, поросла кущами», гр. τορός «пронизливий, різкий; стрімкий», дінд. tāráḥ «пронизливий», tā́raḥ «тс.»;
р. [тор] «вторована дорога», бр. тор «колія», п. tor «тс.», ч. [tor] «вторована дорога», болг. тор «добриво, гній», схв. то̑р «загін для худоби», [то̏р] «слід; огорожа», слн. tòr «тертя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вто́ри
«пази на краю бочки, в які вставляють дно»
зато́р
зато́рич
«прилад для вирізування уторів»
тора́
«клепка»
тори́ти
«прокладати (шлях)»
то́рник
(бондарський інструмент)
торня́к
«тс.»
торо́ваний
торува́ти
«тс.»
уті́рник
уто́ри
«тс.»
уто́рник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тор «колія» | білоруська |
тор «добриво, гній» | болгарська |
τορός «пронизливий, різкий; стрімкий» | грецька |
tāráḥ «пронизливий» | давньоіндійська |
tā́raḥ «тс.» | давньоіндійська |
nuotars «лука, поросла кущами» | латиська |
tor «тс.» | польська |
torъ «тертя; [торований шлях]» | праслов’янська |
*terti «терти» | праслов’янська |
тор «вторована дорога» | російська |
то̏р «слід; огорожа» | сербо-церковнослов’янська |
то̑р «загін для худоби» | сербохорватська |
tòr «тертя» | словенська |
tor «вторована дорога» | чеська |
то́рій (хімічний елемент, радіоактивний метал)
інтернаціональний науковий термін;
у латинізованій формі Thorium утворено Й.Я.Берцеліусом (1815, 1828) від імені бога-громовержця Тора (Thor) у давньоскандинавській міфології;
р. болг. то́рий, бр. то́рый, п. tor, ч. torium, thorium, слц. tórium, схв. ториjум, слн. tórij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́ристий
тори́т
«силікат торію»
то́рієвий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
то́рый | білоруська |
то́рий | болгарська |
Thorium | латинська |
tor | польська |
то́рий | російська |
ториjум | сербохорватська |
tórium | словацька |
tórij | словенська |
torium | чеська |
thorium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України