TOP — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́птом «великими партіями, усе разом»
не зовсім ясне;
можливо, походить з *обьт-, спорідненого з р. о́бщий, о́бщество (Грот Фил. раз. II 442; Шахматов Очерк совр. р. лит. яз. 76);
з фонетичного боку сумнівне зіставлення з лит. ãpstas «запас, достаток», apstùs «багатий», дінд. ápnaḥ «виручка, майно, володіння», лат. ops, opis «сила, багатство» (Matzenauer LF 12, 163; Преобр. I 654) або з цсл. обьдо «скарб» (Горяев 240);
зовсім неприйнятне зіставлення з тур. top «куля, ядро» (Mikl. TEl Nachtr. I 57);
р. о́птом, бр. о́птам, апто́вы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опто́ви́й
оптови́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́птам | білоруська |
| ápnaḥ «виручка, майно, володіння» | давньоіндійська |
| ops | латинська |
| ãpstas «запас, достаток» | литовська |
| о́бщий | російська |
| о́птом | російська |
| top «куля, ядро» | турецька |
| апто́вы | українська |
| обьдо «скарб» | церковнослов’янська |
| *обьт- | ? |
| о́бщество | ? |
| apstùs «багатий» | ? |
| opis «сила, багатство» | ? |
топ «верхній кінець щогли або стеньги (на судні)»
запозичення з голландської мови;
гол. top «верхівка, кінчик; щогла» виводиться від іє. *dub-, *dumb-, представленого в ав. duma «хвіст»;
р. бр. болг. топ, п. слц. top, схв. топ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| duma «хвіст» | авестійська |
| топ | білоруська |
| топ | болгарська |
| top «верхівка, кінчик; щогла» | голландська |
| *dub- | індоєвропейська |
| *dumb- | індоєвропейська |
| top | польська |
| топ | російська |
| топ | сербохорватська |
| top | словацька |
то́пка «невелика посудина для натоптування в неї солі»
малоймовірне запозичення з тюркських мов (пор. тур. top «куля; круглий предмет», topak «круглий», звідки болг. то́пка «круглий предмет; м’яч», [топ] «тс.», м. топка «куля; круглий предмет; м’яч»);
випадіння в (‹ l) могло бути зумовлене зближенням з топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити», оскільки сіль виварювали, пор. значення п. [topka], а також р. [топни́к] «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану», [топни́ца] «великий горщик, у якому перетоплюють масло», [топни́чка] «посудинка для топлення масла, сала, воску», [топле́нка] «посуд для топлення масла»;
форми, етимологічно пов’язані з товпа́ «натовп», [то́впити] «натискати, натоптувати, набивати»;
п. [topka] (‹ *tołpka) «виварена сіль у формі горщика», ст. sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
товпу́га
«посудина для солі»
то́пка солі
«грудка пресованої солі у формі ковпака вагою 1 кг»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́пка | болгарська |
| топ | болгарська |
| топка | македонська |
| topka | польська |
| topka «виварена сіль у формі горщика» (‹ *tołpka) | польська |
| sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах» (з укр.), (ст.) | польська |
| *tołpka | польська |
| топни́к «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану» | російська |
| топни́ца «великий горщик, у якому перетоплюють масло» | російська |
| топни́чка «посудинка для топлення масла, сала, воску» | російська |
| топле́нка «посуд для топлення масла» | російська |
| top | турецька |
| topak | турецька |
| топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити» | українська |
| товпа́ «натовп» | українська |
| то́впити «натискати, натоптувати, набивати» | українська |
то́псель «косе, трикутної форми вітрило, яке піднімають над іншим вітрилом»
гол. tópzeil «тс.» є складним словом, утвореним з іменників top «верхівка, кінчик; щогла» і zeil «вітрило», спорідненого з н. Segel, дат. seil «тс.»;
запозичення з голландської мови;
р. бр. то́псель, п. topsel, болг. то́псел «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́псель | білоруська |
| то́псел «тс.» | болгарська |
| tópzeil «тс.» | голландська |
| top «верхівка, кінчик; щогла» | голландська |
| zeil «вітрило» | голландська |
| seil «тс.» | датська |
| Segel | німецька |
| topsel | польська |
| то́псель | російська |
топу́з «великий мідний ніж -- один з військових клейнодів задунайських козаків»
запозичення з турецької мови, тур. крим.-тат. topuz «булава, жезл; куля», як і чаг. topazi «залізна куля», є похідним від тюрк. top «кругла річ, м’яч, куля»;
значення «ніж» розвинулось на ґрунті української мови;
болг. топу́з «гиря, важок; (іст.) булава», м. топуз «булава», схв. то̀пуз «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| топу́з «гиря, важок; (іст.) булава» | болгарська |
| topuz «булава, жезл; куля» | кримсько-татарська |
| топуз «булава» | македонська |
| то̀пуз «тс.» | сербохорватська |
| topuz «булава, жезл; куля» | турецька |
| top «кругла річ, м’яч, куля» | тюркські |
| topazi «залізна куля» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України